Пеп Гвардіола завжди відстоював ідею домінування в контролі м’яча під час гри. На початку своєї тренерської кар’єри, очолюючи «Барселону», він зізнавався, що відчував зраду принципів після поєдинку проти «Інтера». Прийнявши рішення використати на вістрі атаки Златана Ібрагімовича, команда грала із меншим контролем м’яча, ніж зазвичай, і прагнула до швидких атак. Незабаром після цього Гвардіола пообіцяв собі, що навіть у разі невдачі гратиме відповідно до власних переконань.
Застосовуючи тактику з півзахисниками, які виконують роль інверсних захисників, а також розміщуючи технічно обдарованих гравців по всьому полю, «Манчестер Сіті» під керівництвом Гвардіоли завжди володіли м’ячем у значній мірі. Наприклад, у сезоні 2017–2018 команда мала середній показник володіння м’ячем 71,9% за матч, а відтоді жодного сезону не опускалася нижче позначки 60%.
Цей підхід, який призвів до шести титулів Прем’єр-ліги за сім сезонів, встановив стандарт для контрольованого, позиційного футболу, орієнтованого на високий рівень володіння м’ячем. Одним із наслідків появи цієї філософії стало те, що інші тренери в Англії стали все частіше інтегрувати подібні принципи у свої команди:
1. Арне Слот, наставник «Ліверпуля», здобув титул Прем’єр-ліги в першому сезоні більш відповідно до цих ідей, на відміну від більш інтенсивного стилю Юргена Клоппа.
2. Мікель Артета у «Арсеналі» не лише забезпечив вражаючі оборонні показники, а й прагне зберігати контроль м’яча під час ігор.
3. Модель успіху «Брайтона» базується на запрошенні тренерів, котрі прагнуть домінувати через контроль м’яча, і серед них виділяються Роберто де Дзербі та Фабіан Хурцелер.
Також у Прем’єр-лізі були тренери, такі як Скотт Паркер, Вінсент Компані та Рассел Мартін, які наполегливо дотримувалися цієї філософії. Проте їхні спроби зазнали невдач через рівень майстерності гравців і небажання адаптувати тактику. Це підкреслює масштабний вплив, який Гвардіола має на колег у чемпіонаті.
До приходу Гвардіоли англійський футбол вирізнявся високою інтенсивністю, прямолінійністю та швидкими атаками, а домінуючим клубом був «Манчестер Юнайтед» під проводом сера Алекса Фергюсона. Команда під керівництвом Майкла Карріка нині орієнтується на традиційний контрнаступальний стиль, проте одним із найбільших досягнень Гвардіоли було те, що він прийшов у лігу, яка мала чіткий відбиток тактичних рішень Фергюсона, і змінив загальний стиль гри багатьох провідних команд чемпіонату.
