Військова частина відмовила сержанту із Львівщини у звільненні зі служби за сімейними обставинами, пов’язаними з необхідністю догляду за матір’ю, яка має другу групу інвалідності. У Львівському окружному адміністративному суді військовослужбовець підтвердив своє право на звільнення зі служби.
Згідно з рішенням суду, опублікованим у судовому реєстрі у грудні 2025 року, сержант, що проходить військову службу під час мобілізації, у лютому 2025 року подав до військової частини рапорт із проханням звільнити його з військової служби у зв’язку з сімейними обставинами. Він зазначив, що потребує догляду за матір’ю з другою групою інвалідності. До рапорту військовий додав усі необхідні документи та відправив їх поштою. Однак військова частина відмовила у звільненні, мотивуючи це «недостатністю наданих електронних копій документів для прийняття рішення щодо звільнення з військової служби». Після цього військовий звернувся до суду.
Представник військової частини не скористався можливістю подати відзив і обґрунтувати свою позицію перед судом. Водночас у відмові, цитованій у рішенні суду, зазначено, що позивач не надав інформацію про членів сім’ї першого та другого ступеня спорідненості.
Суддя Оксана Клименко, яка здійснювала розгляд справи, дослідила всі матеріали і аргументи обох сторін. В ході розслідування було встановлено, що матір військового є розлученою, а акт обстеження сімейного стану позивача підтвердив відсутність інших осіб, здатних здійснювати догляд за жінкою.
У рішенні суду наведено таку оцінку обставинам справи:
– Зауваження відповідача щодо неповного надання позивачем інформації про членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, які згідно із законом зобов’язані утримувати і доглядати за матір’ю позивача, визнані необґрунтованими.
– Ці зауваження не підтверджені жодними доказами.
Суддя підтвердила законність підстав сержанта на звільнення зі служби. Відмову військової частини визнано протиправною, а також постановлено повторно розглянути відповідні документи з урахуванням висновків суду. Прийняте рішення можна оскаржити відповідно до чинного законодавства.
Цікаво, чому військова частина не змогла адекватно розглянути рапорт сержанта одразу? Відмовити, посилаючись на недостачу документів, виглядає дивно, якщо у вже видно, що мова йде про догляд за інвалідом. Чи справді вони не могли витратити трохи часу, щоб з’ясувати ситуацію? Суд визнає їх відмову протиправною, а тут знову може бути якийсь збій у комунікації. Сумнівно.
Ця ситуація показує, як важливо відстоювати свої права, навіть якщо система намагається їх порушити. Сержант із Львівщини довів, що в його випадку догляд за матір’ю з інвалідністю — це пріоритет, і суд з ним згоден. Це може дати надію іншим людям у схожих ситуаціях, що вони не самі. Якщо приходиться боротися за свої права, не бійтеся звертатися до суду, як показує цей випадок! 💪