17 жовтня 2026 року Волинський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка повідомив про смерть Ольги Осіїк. Народній артистці України було 79 років. На сцені луцького театру вона провела понад п’ятдесят років і зіграла більше сотні ролей.
Для кількох поколінь лучан її ім’я давно стало частиною театрального міста. Ольга Терентіївна грала в класиці й сучасних п’єсах, у драмах і комедіях. Колеги кажуть, що молодим акторам вона допомагала завжди, коли могла.
Що відомо про смерть акторки
Повідомлення театру
Звістку про смерть театр опублікував на своєму офіційному сайті. Колектив назвав Ольгу Осіїк корифеєм волинської сцени і висловив співчуття родині, друзям і всім, хто її знав.
Причину смерті та точну дату в повідомленні не вказали. 19 квітня 2026 року акторці виповнилося 79, тож до 80-річчя вона не дожила пів року.
Прощання
Станом на 18 жовтня дату, час і місце прощання ще не оголосили. Театр пообіцяв повідомити деталі пізніше.
Де поховають артистку, теж поки невідомо. Інформацію з конкретними датами варто звіряти з офіційними оголошеннями театру.
Біографія: від Старої Вижви до Києва
Дитинство на Волині
Ольга Терентіївна народилася 19 квітня 1947 року в Старій Вижві. Сьогодні це Стара Вижівка Ковельського району. Хоча професійний шлях вона почала в іншій області, Волинь зрештою стала головним місцем її життя і роботи.
Навчання в театральному інституті
Акторську освіту здобувала в Київському державному інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Вчилася в майстерні режисера й педагога Володимира Неллі-Влада.
Диплом отримала в 1972 році. Але на професійну сцену вийшла раніше, ще студенткою, у 1969-му.
Початок кар’єри в Чернівцях
Першим театром Ольги Осіїк став Чернівецький обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської. Туди вона прийшла у 1969 році. Пропрацювала там недовго: вже за кілька років повернулася на Волинь.
53 роки у Волинському драмтеатрі
Один театр на все життя
У 1973 році акторка перейшла до Волинського театру імені Тараса Шевченка. Відтоді вона працювала тільки там. На момент смерті минуло 53 роки від її приходу в луцький колектив.
За цей час змінилися кілька поколінь режисерів, акторів і глядачів. Ольга Терентіївна грала і головних героїнь, і епізодичні ролі. А для епізодів, як відомо, потрібна зовсім інша манера гри.
Понад сотня ролей
Її репертуар був дуже широким. Історичні сюжети, сімейні конфлікти, психологічна драма, побутова комедія – вона грала в усьому. Деякі ролі вимагали стриманості, інші трималися на яскравому характері і виразній поведінці на сцені.
Ролі в українській класиці
Леся Українка, Старицький, Кропивницький
Серед відомих робіт акторки – Герміона в “Оргії” Лесі Українки. У виставі “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці” Михайла Старицького вона грала Знахарку. У “Двох сім’ях” Марка Кропивницького – Зіньку.
Гоголь і Нечуй-Левицький
У “Тарасі Бульбі” за Миколою Гоголем Ольга Осіїк зіграла Татарку. На сайті театру її ім’я є і в складі “Кайдашів” за Іваном Нечуєм-Левицьким, де вона виконувала роль Параски.
Зарубіжна драматургія
Островський, Тома, Касона
Українським репертуаром акторка не обмежувалася. Вона грала Отрадіну в “Без вини винних” Олександра Островського, Оґюстіну в комедії Робера Тома “Вісім люблячих жінок”. У п’єсі Алехандро Касони “Дерева помирають стоячи” зіграла Бабусю.
Айтматов і Запольська
Окремо згадують її Акбару у “Пласі” за Чингізом Айтматовим. Ще одна помітна робота – Жінка у виставі “Їх четверо” Габріелі Запольської.
Ролі в сучасних п’єсах
Театр у своєму повідомленні згадав і ролі з сучасного репертуару. Це Марійка в “Солдатській вдові” Миколи Анкілова, Ася в “Голубих оленях” Олексія Коломійця та Марта у “Кризі” Олега Огородника.
Голос, мова і психологія персонажа
Що відзначали колеги
У театрі говорять про її високу мовну й вокальну культуру та виразну пластику. Ольга Терентіївна уважно працювала з психологією персонажа. Професійну форму вона тримала до останніх років.
Чому це важливо на сцені
Відчувати емоцію замало: її треба донести до глядача в останньому ряду. Тому робота з голосом, паузами, інтонацією і рухом була для неї щоденною частиною професії, а не прикрасою.
Звання і нагороди
Заслужена і народна артистка
6 березня 2002 року указом Президента номер 222/2002 Ользі Осіїк присвоїли звання заслуженої артистки України. У 2014 році вона стала народною артисткою. На той момент акторка вже понад сорок років працювала в Луцьку.
Інші відзнаки
Крім звань, вона мала почесні грамоти й дипломи Міністерства культури, відзнаки Волинської ОДА та обласної ради. Її біографія і перелік основних ролей увійшли до “Енциклопедії Сучасної України”.
Якою її пам’ятають у театрі
Характер і ставлення до колег
У прощальному слові театр згадав не тільки ролі. Колеги говорять про її працьовитість, наполегливість і почуття гумору. Вона завжди готова була підтримати партнерів по сцені.
Наставниця для молодих
Найтеплішими словами згадують її ставлення до молодих акторів. Ольга Терентіївна охоче ділилася досвідом і підказувала, як працювати над роллю. У театрі також відзначили її громадську активність і відкритість у спілкуванні.
Слід в історії луцької сцени
Шлях Ольги Осіїк охопив понад п’ять десятиліть: від перших виступів у Чернівцях у 1969 році до півстоліття в Луцьку. За цей час вона створила понад сотню образів в українській класиці, європейській драматургії та сучасних п’єсах.
Її ім’я лишається в історії Волинського театру імені Тараса Шевченка, у його афішах і в енциклопедії. Найдовше вона житиме в пам’яті глядачів, які ходили на її вистави.
