Існує глибоке взаєморозуміння та взаємоповага між Пепом Гвардіолою та Бернарду Сілвою, що є однією з ключових причин, чому останньому довірили капітанську пов’язку на початку цього сезону після відходу Кевіна Де Брюйне, який пішов з клубу за вільним трансфером.
Гвардіола неодноразово висловлював свою прихильність до Сілви, зізнаючись у “слабкості” до футболіста та зазначаючи його постійну присутність і відданість, навіть у періоди труднощів, зокрема під час минулого сезону, коли команда посіла лише третє місце в Прем’єр-лізі і не змогла здобути жодного великого трофея вперше за майже десять років.
У грудні для BBC Sport сам Сілва розповів, що Гвардіола значно вплинув на його кар’єру, а їхній спільний період співпраці триває вже дев’ять років. Тренер, зі свого боку, відчуває особливу прихильність до португальського півзахисника, з яким пережив безліч успішних моментів та виграних трофеїв.
За цей час португалець зіграв 451 матч у всіх турнірах за «Ман Сіті», увійшовши до топ-10 гравців клубу за кількістю ігор. В його активі 76 забитих голів та 77 результативних передач.
Всі ці поєдинки відбулися під орудою Гвардіоли — жоден інший футболіст не отримував більше ігрового часу від колишнього тренера «Барселони» та «Баварії».
У цьому сезоні Сілва відзначився лише трьома голами і п’ятьма асистами, але провів найбільшу кількість матчів у Прем’єр-лізі серед гравців «Ман Сіті». Саме його лідерські якості та надійність високо цінує наставник команди.
Стосовно фізичних показників, Сілва подолав найбільшу дистанцію серед партнерів — 315,3 кілометри в ігровому сезоні, що свідчить про його виключну працездатність. Унікальною є його здатність вести м’яч: загальна дистанція з м’ячем у ногах становить 5 325 метрів, що не має аналогів у команді.
Серед футболістів найвищої ліги, які зіграли понад 1 200 хвилин у сезоні, лише четверо перевищують його показник середньої дистанції за 90 хвилин, яка становить 12,2 кілометра.
Навіть випадок, коли Сілву вилучили з поля за навмисну гру рукою, здійснену з метою запобігти голу у матчі 1/8 фіналу Ліги чемпіонів проти «Реал Мадрид», не викликав у Гвардіоли звинувачень на адресу гравця. Тренер назвав цей вчинок «інстинктивним» і не засуджував футболіста.
Колишній півзахисник «Ман Сіті» Майкл Браун охарактеризував Сілву як «блискучого гравця» і відзначив його гру у фіналі Кубка Ліги проти «Арсеналу» як «заразливу, розумну та витончену».
В інтерв’ю для City TV Браун додав:
1. «Він оживає у момент, коли гра здається притихлою й робить події цікавими.»
2. «Бернарду не завжди творить щось надзвичайне, але він завжди присутній, є командним гравцем і людиною, яку завжди би обрали у команду.»
3. «Він залюбки готовий зіграти на різних позиціях — лівого захисника, правого півзахисника — і створювати проблеми суперникам у різних зонах.»
4. «У його грі є все різноманіття якостей, а головне — він безкорисливий. І це те, що вирізняє його серед інших: він не завжди є творцем результату, але завжди вносить вагомий внесок у командну гру.»
Цікаво, як Бернардо зміг стати таким важливим гравцем для Манчестер Сіті. Його здатність грати на різних позиціях дійсно вражає. Такі гравці, як він, завжди додають цінності команді. Пам’ятаю, як дивився його гру в фіналі Кубка Ліги — саме тоді він показав свій талант і визначальну роль. Справжній командний гравець, який не боїться роботи на полі.
Цілком можливо, що Бернарду дійсно грає важливу роль у команді. Але от щодо його лідерських якостей — чи не зарано говорити, що він стане таким же ж керівником, як Де Брюйне? Той мав величезний досвід і вплив на гру, а Сілва лише починає свій шлях у цій ролі. Нехай покаже стабільність хоча б у найближчих матчах, і тоді вже можна буде оцінювати його лідерство.