Кам’янка-Бузький районний суд Львівської області ухвалив вирок водійці кросовера, яка виїхала на зустрічну смугу та спричинила лобове зіткнення з мікроавтобусом. Унаслідок ДТП постраждали водій мікроавтобуса та п’ятеро його пасажирів. Водійка також отримала тяжкі травми. В судовому засіданні обвинувачена визнала свою провину, їй призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
У тексті вироку, оприлюдненому у судовому реєстрі у вересні 2025 року, зазначено, що аварія сталася 7 січня 2024 року на трасі Київ — Чоп поблизу села Дідилів Львівського району. Водійка автомобіля Toyota RAV4 порушила правила дорожнього руху, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхала на смугу зустрічного руху та здійснила лобове зіткнення з мікроавтобусом Mercedes-Benz Sprinter.
Правоохоронні органи повідомляли, що за медичною допомогою звернулися вісім осіб. У вироку зазначено, що серед шести потерпілих, які перебували в мікроавтобусі, двоє пасажирів були у тяжкому стані. Також підтверджено, що водійка кросовера отримала серйозні травми.
У судовому засіданні обвинувачена, Марія Антонишин, підтвердила свою провину, проте не пам’ятає моменту зіткнення. Вона запевнила, що перебувала у тверезому стані, а після аварії перебувала у непритомності протягом двох тижнів і проходила тривале лікування. Крім того, вона звернулася до суду з проханням не позбавляти її волі та права керування транспортним засобом через наявність інвалідності другої групи. Згідно з матеріалами справи, двоє інших потерпілих також отримали інвалідність другої групи внаслідок ДТП.
Пасажири мікроавтобуса, які зазнали тяжких травм, заявили в суді, що обвинувачена не проявляла жодного інтересу до їхнього здоров’я після ДТП. Троє з потерпілих вимагали призначити максимальне покарання, тоді як ще двоє висловилися за розгляд справи судом на власний розсуд.
Судову справу розглядала суддя Уляна Костюк, яка ретельно вивчила всі матеріали і доводи сторін. За її словами, аргумент захисника обвинуваченої про «щире каяття» не є переконливим, оскільки обвинувачена не встановила взаєморозуміння з потерпілими і не відшкодувала завданих збитків.
У вироку наведено визначення щирого каяття:
– визнання факту вчинення злочину,
– чесне та відкрито виражене усвідомлення вини,
– щирий жаль через скоєне і засудження своєї поведінки,
– активні зусилля щодо виправлення наслідків правопорушення,
– готовність нести відповідальність за вчинене.
Таким чином, щире каяття це не формальне визнання провини, а відповідне ставлення з об’єктивною критикою своєї неправомірної поведінки та прагненням виправити заподіяне.
Суддя призначила Марії Антонишин покарання у вигляді трьох років позбавлення волі і позбавлення права керування транспортними засобами на три роки. Відшкодування матеріальної шкоди призначено у сумі 203 тисяч гривень одному з потерпілих — водію мікроавтобуса. Також суд зобов’язав виплатити моральну шкоду в сумі 300 тисяч гривень водієві та по 300 тисяч гривень моральної компенсації двом іншим потерпілим. Вирок підлягає оскарженню.
