За повідомленням першоджерела, у будинку для людей похилого віку в Ле-Мані померла Соланж Александр, одна з останніх учасниць французького руху Опору Другої світової війни; їй було 104 роки.
Роль у Руху Опору
З 1941 року Александр працювала кур’єркою, а через три роки створила мережу Pas-de-Boeuf поблизу міста Ruillé-sur-Loir. Під її командуванням було близько 30 чоловіків; група організовувала саботажні операції та ховала збитих пілотів союзників.
Після висадки союзників у Нормандії вона приєдналася до боротьби проти німецьких окупантів. “There were no mobile phones back then, and no private cars either because of the lack of petrol. The bicycle was king,” she said in an interview two years ago.
Переслідування та бойові дії
У партизанському русі в її відряді опинилися дезертири від примусових робіт і вижилі члени іншої групи, що була знищена ворогом; також серед них були двоє льотчиків — американець і канадець. Вона згадувала: “Twice the Gestapo came for me, and twice I slipped through their hands,” she later recalled.
У вересні 1944 року Александр брала участь у визволенні Турів і завершила війну зі званням молодшого лейтенанта у силах внутрішнього опору (FFI).
Життя після війни та визнання
Після війни вона працювала вчителькою і супроводжувала свого чоловіка, офіцера жандармерії, під час службових відряджень у заморських територіях. Перший чоловік, Гі Деліо, загинув у 1960 році в Мартиніці; у 1981 році вона вдруге вийшла заміж.
Александр двічі відмовлялася від ордена Почесного легіону. On receiving the award she said: “It is a great pleasure and a great honour. I am very proud – even if it is only a few weeks, or a few months, before I die.”
Вшанування пам’яті
Після оголошення про смерть президент Еммануель Макрон висловив шану: “She said she only ever did her duty. But her duty was our freedom. France will never forget. Thank you,” Macron posted on social media.
Соланж Александр народилася 1922 року в департаменті Сарт у західній Франції та виросла в родині з патріотичними традиціями. “My mother lost her first husband in the war, and my father was wounded in 1917. The words homeland and honour were very important to us. They were in my blood,” she recalled in her memoirs.
Редактор Omega.lviv.ua, відповідає за технічний розвиток видання. Займається веброзробкою, адмініструванням серверів і SEO, тому дбає, щоб новини швидко з'являлися на сайті та зручно читалися з будь-якого пристрою. Пише про технології, транспорт і міське життя Львова.