3 листопада 1918 року в Чернівцях відбулося Буковинське віче, яке зібрало понад десять тисяч представників повітів і одностайно проголосило прагнення приєднатися до Української держави, повідомляє Український крайовий комітет.
Хід віча та рішення
На віче, організованому Українським крайовим комітетом, учасники заявили про бажання жити в єдиній, соборній і незалежній Україні. Збори стали виразом національного самоусвідомлення та єдності буковинців із загальноукраїнським рухом.
Рішення віча уповноважило Крайовий комітет негайно перебрати владу від останнього глави крайової австрійської адміністрації Йосифа Ецдорфа, що було здійснено конституційним шляхом 6 листопада 1918 року без застосування збройної сили і зафіксовано в протоколі.

Міжнародні наслідки для Буковини
Наслідки світових подій не дозволили одразу реалізувати ухвалене віча рішення. У 1919 році, відповідно до Сен-Жерменського мирного договору, Румунія отримала Південну Буковину, а за Севрським договором 1920 року - і Північну.
Частина заповітної мрії збулося в червні 1940 року, коли Буковина возз’єдналася з Україною, хоча край потім перебував під радянською окупацією до 1991 року. Водночас рішення віча зберегло символічну вагу як прояв волелюбності й прагнення до соборності.
Цікаві факти
У джерелі наводять кілька фактів, які підкреслюють значення Буковинського віча для подальшої історії краю.
Наводимо основні положення, згадані в матеріалі:
- Рішення Буковинського народного віча стало керівництвом до дії тогочасних українських політиків краю. Воно уповноважило Крайовий комітет як складову частину УНР негайно перебрати владу від останнього глави крайової австрійської адміністрації Йосифа Ецдорфа, що й було здійснено без застосування збройної сили, конституційним шляхом 6 листопада 1918 року і про що складено відповідний протокол.
- Буковинське народне віче своїм рішенням визнало рівноправність національних меншин на території краю, чим узагальнило давні традиції міжнаціональної народної етики, традиції толерантності, взаєморозуміння, доброзичливості між людьми різних націй і конфесій, різних мов і звичаїв буковинського краю.
- Ухвала віча мала фундаментальне значення й означала, що буковинцям разом із усіма українцями треба жити в єдиній Соборній Україні. Цей акт на буковинській землі порівнюють із визначними документами українського державного відродження, зокрема з чотирма універсалами Української Центральної ради, Конституцією УНР, Маніфестом Української Національної Ради 18-19 жовтня 1918 р. у Львові про створення ЗУНР, а також передвісниками Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. і Конституції України 28 червня 1996 р.
Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України - Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.