Український ринок соняшнику у вересні зайшов у доволі нервову фазу. Новий урожай дедалі активніше надходить на продаж, але перші партії далеко не всюди тішать переробників якістю. Головна проблема — низька олійність соняшнику та слабкий вихід олії, через що заводи переглядають закупівельні ціни.
У деяких господарствах різниця відчутна буквально за кілька днів. Якщо ще тиждень тому за тонну насіння можна було отримати близько 18,9 тис. грн, то окремі пропозиції вже опускаються приблизно до 16 тис. грн за тонну. Водночас єдиного цінника по країні немає: усе залежить від регіону, якості партії, олійності, логістики та конкретного покупця.
Соняшник є, але олії в ньому менше
Найбільше уваги зараз прикуто до якості нового врожаю. У південно-східних регіонах основна частина вже зібраного соняшнику показує олійність приблизно 44–46%. Подекуди показники вищі, і за якісніше насіння заводи готові давати премію, однак трапляються партії й зі значно слабшими характеристиками.
Для переробника різниця навіть у кілька відсоткових пунктів має значення. Завод купує не просто тонну насіння — його цікавить, скільки готової олії можна отримати після переробки. Якщо насіння легке, частина зернин порожня, а олійність нижча за базову, економіка партії змінюється. Саме тому ціна на соняшник дедалі сильніше залежить від лабораторних показників.
Ситуація цього сезону дуже неоднорідна. За повідомленнями аграріїв, олійність нового врожаю в Україні може коливатися в широких межах — приблизно від 35% до понад 50%. Це означає, що дві однакові за вагою партії соняшнику фактично можуть мати зовсім різну цінність для олійноекстракційного заводу.
Серед показників, які зараз найбільше впливають на кінцеву закупівельну ціну:
- олійність насіння;
- вологість і кількість домішок;
- натура та наповненість насінини;
- відстань до заводу й витрати на доставку;
- розмір партії та поточний попит конкретного переробника.
Посуха залишила слід у новому врожаї
Проблеми з якістю не виникли раптово вже під час жнив. У низці регіонів соняшник проходив критичні етапи розвитку за дефіциту вологи. Ґрунти після попереднього сухого сезону подекуди увійшли в зиму з дуже малими запасами води, а весна не скрізь змогла компенсувати цей дефіцит.
У результаті частина рослин сформувала кошики, але насіння в них виявилося легшим та гірше наповненим. Зовні врожай може виглядати цілком прийнятно, однак лабораторний аналіз показує зовсім іншу картину.
У південно-східних областях аграрії повідомляють про врожайність приблизно від 1 до 2–2,5 т/га. Для складних погодних умов цифри не виглядають катастрофічними, проте сам обсяг зібраного насіння ще не гарантує високої виручки. Якщо олійність не дотягує до базових показників, закупівельна ціна автоматично стає нижчою.
Саме тому цього року фермер може зібрати відносно нормальну кількість соняшнику з гектара, але отримати менше грошей, ніж очікував: переробник рахує не лише тоннаж, а й потенційний вихід готової продукції.
Закупівельні ціни на соняшник пішли вниз
Тиск на ринок помітний не тільки в окремих районах. На початку вересня закупівельні ціни на соняшник в Україні вже коригувалися вниз на тлі збільшення пропозиції нового врожаю.
На підприємствах центральної частини країни ціни нового врожаю на початку другої декади вересня опускалися приблизно до 18,7–19,5 тис. грн/т із ПДВ та доставкою на завод. На окремих майданчиках фіксували близько 18,7 тис. грн/т, тоді як у Київській і Вінницькій областях пропозиції могли сягати близько 19,3 тис. грн/т за насіння базової якості.
За короткий час змінилася й доларова оцінка українського соняшнику. На початку вересня індикативні ціни DAP перебували приблизно біля $505 за тонну, а вже 10–11 вересня — близько $455 за тонну.
На ринок одночасно тиснуть кілька чинників. По-перше, починається масове надходження нового врожаю, тому дефіцит сировини поступово змінюється більш активною пропозицією. По-друге, дешевшає соняшникова олія: за тиждень ціни попиту на український продукт із доставкою до дунайських портів знижувалися приблизно на $30–40 за тонну.
Коли завод може дешевше продати готову олію і водночас отримує насіння з нижчим виходом продукції, можливості платити високу ціну за сировину звужуються.
Якісний соняшник залишається окремою історією
Різке зниження середніх котирувань не означає, що кожна партія соняшнику продаватиметься за мінімальною ціною. Ринок дедалі сильніше ділиться за якістю.
Насіння з високою олійністю залишається цікавішим для переробників, особливо там, де заводам потрібно завантажувати потужності й доводиться конкурувати за якісну сировину. В окремих регіонах це дає виробникам можливість отримувати доплату до базової ціни.
Водночас ранній соняшник із низькою натурою та олійністю опиняється у значно слабшій позиції. Для таких партій різниця між очікуваною ціною та реальною пропозицією заводу може становити кілька тисяч гривень на тонні.
Тому вересневий ринок соняшнику фактично перестає бути історією про одну середню ціну для всієї країни. Урожай активно заходить на переробку, лабораторії перевіряють кожну партію, а олійність соняшнику нового врожаю стає одним із головних аргументів під час формування закупівельної вартості.
