Посольство Росії в Румунії 4 вересня виступило з різкою заявою. Приводом став виклик посла Володимира Ліпаєва до Міністерства закордонних справ у Бухаресті.
Румунська сторона порушила дві теми одразу: висновки Німеччини про причетність Росії до інциденту з дроном в аеропорту Лейпциг/Галле та російський удар по українському пункту пропуску «Орлівка» на кордоні з Румунією. Дипмісія претензії відкинула — і звинуватила вже сам Бухарест. Загроза румунській безпеці, за версією посольства, походить не від Росії, а від курсу країни в НАТО та ЄС.
Виклик посла 3 вересня
Про намір викликати Ліпаєва румунська дипломатія оголосила після того, як уряд Німеччини офіційно поклав на Росію відповідальність за спробу атаки дроном на Лейпциг/Галле.
Виконувачка обов’язків міністра закордонних справ Оана Цою заявила про солідарність із Німеччиною та іншими європейськими країнами, які повідомляють про російські гібридні дії, втручання й провокації.
До МЗС посол прибув 3 вересня. Бухарест висловив протест проти дій, які партнери пов’язують із Росією, і окремо підняв тему атаки біля румунського кордону. Ліпаєв назвав звинувачення безпідставними та абсурдними.
Відповідь російської дипмісії
Наступного дня посольство опублікувало власну версію розмови. Претензії румунської сторони там назвали необґрунтованими, а сам демарш — недоречним.
Далі пішла звична конструкція: загроза для Румунії нібито походить від її ж зовнішньополітичного курсу в межах НАТО та Євросоюзу. Окремо Москва пов’язала військову, логістичну й дипломатичну підтримку України з відповідальністю за дії української влади.
«Орлівка» – удар, який Москва назвала виправданим
Пункт пропуску «Орлівка» в Одеській області розташований навпроти румунської Ісакчі. Протест Бухареста через атаку 1 вересня Ліпаєв відкинув, повторивши позицію Москви: об’єкти, які Україна використовує для військових операцій чи транзиту, Росія вважає цілями.
Після нічної атаки поромне сполучення Ісакча — Орлівка призупинили. Румунська митна служба офіційно повідомила, що оформлення людей, вантажів і транспорту цим маршрутом неможливе, доки не відновляться безпечні умови. Альтернативи для подорожувальників і перевізників — Галац — Джурджулешти та Оанча.
Дрон із вибухівкою в Лейпцигу
Друга частина конфлікту стосується Німеччини. 1 вересня уряд країни офіційно заявив, що Росія відповідальна за спробу атаки на аеропорт Лейпциг/Галле на початку серпня.
Слідчі ще раніше повідомляли про знайдений на території аеропорту безпілотник із професійною вибухівкою та детонатором. Федеральна прокуратура кваліфікувала справу як серйозну загрозу транспортній і логістичній інфраструктурі.
Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт сказав, що дані спецслужб указують на людей, які могли діяти за дорученням російських державних структур. Москва причетність заперечила.
Румунія діяла не сама
Виклик посла був частиною ширшої реакції європейських союзників. Оана Цою наголосила: після висновків німецької сторони держави ЄС і НАТО мають діяти спільно.
Аналогічні кроки після заяви Берліна робили й інші європейські країни, викликаючи представників російських дипмісій. Бухарест окремо підкреслив, що розглядає гібридні інциденти як питання спільної європейської безпеки, а не двосторонніх відносин Німеччини та РФ.
Для Бухареста тема дронів не нова
У ніч проти 1 вересня в Румунії оголошували повітряну тривогу й піднімали авіацію — через удари РФ по півдню України та ризик порушення повітряного простору.
Того ж дня в повіті Васлуй, приблизно за 30 кілометрів від кордону з Молдовою, у полі знайшли невідомий безпілотник із вибуховою частиною. Походження апарата на момент перших повідомлень не встановили, справу передали прокуратурі.
А ще в липні Бухарест викликав російського посла після серії порушень повітряного простору й повідомляв про російське походження знайдених компонентів безпілотників. Тоді одного зі співробітників дипмісії зобов’язали залишити країну.
Позиції не зблизилися
У заяві посольства після зустрічі в МЗС жодних сигналів про зміну російської позиції щодо Лейпцига чи «Орлівки» не з’явилося. Дипмісія знову заперечила причетність Москви до інциденту в Німеччині й перевела розмову на політику Бухареста, НАТО та ЄС.
Румунська сторона, навпаки, прямо пов’язала виклик посла із солідарністю з Німеччиною та протестом через атаки біля власного кордону. Станом на 5 вересня сторони лишаються на протилежних полюсах: Бухарест підтримує висновки союзників, Москва їх відкидає й відповідає контрзвинуваченнями.
