Помер колумбієць: у Львові провели в останню путь добровольця

12 Червня, 2026

Ковальчук Олена

Помер колумбієць: у Львові провели в останню путь добровольця

У пʼятницю, 12 червня, у Львові відбувся похорон 32-річного колумбійця, військовослужбовця Джана Себастьяна Мазо Рестрепо, який загинув у війні 26 травня 2026 року. Героя поховали на Полі почесних поховань новітніх героїв під номером 87.

Джана Себастьяна Мазо Рестрепо приєднався до українських сил у 2023 році. Раніше він проходив службу в морській піхоті Колумбії та мав значний бойовий досвід. З початком війни на захист України він брав участь у бойових діях у складі 3-го Інтернаціонального легіону Сухопутних військ Збройних Сил України. Пізніше він продовжив службу в 413-му полку безпілотних систем «Рейд» Сил безпілотних систем ЗСУ.

На прощання із загиблим прибули його батьки та найближчі родичі. Церемонія прощання розпочалася у Гарнізонному храмі, після чого відбулася церемонія перед міською радою Львова. Після цього відбулася офіційна хода до Пантеону на Полі почесних поховань новітніх героїв №87.

Під час поховання труну Джана Себастьяна покривали двома прапорами — українським і колумбійським. Обидва стяги урочисто склали та передали його батькам.

Особливо емоційною була промова близької подруги Джана Себастьяна, Ярини Климчишин. Вона розповіла, що колумбієць включив у свій усний заповіт прохання покласти до труни ніж для захисту від ворогів у будь-яких обставинах.

Також слово взяв брат полеглого. Він поділився, що перед смертю Себастьян молився і надіслав йому пісню, яку тепер виконує на прощанні з братом.

Заключне слово належало матері Джана Себастьяна, яка щиро подякувала всім, хто захищає Україну, і розповіла про щастя сина, яке він відчував саме тут:

– «Ми щиро вдячні його побратимам та всім, хто організував гідне прощання з нашим сином.
– Ніхто не змушував його приїжджати сюди, це рішення зʼявилося в його серці через віру і високі ідеали.
– З дитинства ми відчували, що Себастьян має особливий дух.
– Хоч ми неодноразово просили його повернутися до Колумбії, з часом прийняли, що його місце саме тут — у цій країні, де він знайшов мету, родину та те, заради чого був готовий віддати життя.
– Мій біль неможливо передати словами, але мене заспокоює те, що він був щасливий в Україні.
– Щиро дякуємо всім за підтримку і допомогу нашому синові.»

Під час церемонії пролунала пісня, яку написала мати для Джана Себастьяна.

Навколо його могили зібралися побратими, посестри, рідні та близькі друзі. Вони виконували українські пісні, а військові підготували червоні димові шашки, які додали особливого урочистого настрою.

Після завершення похоронних заходів Ярина Климчишин поділилася з Omega, що Джан Себастьян став для неї близьким другом, незважаючи на його обережність у нових знайомствах. Вона була його довіреною особою, підтримувала зв’язок із його батьками, надсилала їм фотографії та інформувала про плани і досягнення сина. Мати героя казала їй: «Будь моїми очима там, де б він не був».

Подруга наполягала на тому, щоб Себастьян оформив заповіт, однак він не встиг зробити це документально — лише висловив волю усно:

– «Ми багато разів говорили про його смерть. Він хотів, щоб його прах розвіяли над Карпатами, адже любив цей край, але я відрадила, бо вважала, що люди захочуть прийти до певного місця, щоб вшанувати його пам’ять».

Ярина також згадала, що показала Джану відео з поховання бразильця Луіса Феліпе Віейра Толедо, поцікавилася, чи йому подобається, як прийняли когось із близьких загиблої людини. Колумбієць схвально відповів і погодився на поховання у Львові на Полі почесних поховань.

«Він любив Львів, і це найближче до кордону місто, тож родичі могли легко приїжджати до нього», — зауважила Ярина Климчишин.

Побратим Джана Себастьяна, Олекса Ільків, розповів Omega, що його соратник цікавився українською культурою та традиціями, вивчав пісні Володимира Івасюка, а також купив книги з історії України.

– «Одного разу, під час прогулянки біля Дніпра, я розповів йому про святкування Івана Купала. Його ця ідея дуже захопила — він хотів уперше потрапити на це свято, але, на жаль, не дожив до нього менше ніж місяць», — поділився спогадами побратим.

Олекса Ільків додав, що останні місяці Джан Себастьян активно тренувався, а через наполегливість побратими жартома називали його «машиною». Він прагнув перейти до Сил спеціальних операцій, щоб максимально підвищити ефективність своєї служби.

Таким чином у Львові відбулися скорботні урочистості, на яких вшанували пам’ять відважного захисника України — Джана Себастьяна Мазо Рестрепо, який віддав життя за свободу і незалежність.