Летичівський районний суд Хмельницької області визнав винним Олександра Зайця у умисному невиконанні судового рішення. Чоловік, якому було заборонено керувати автомобілем протягом п’яти років, знову сів за кермо, порушивши цей заборонний режим. Відомо, що раніше він був засуджений за незаконне заволодіння транспортним засобом і на момент скоєння нового порушення перебував на іспитовому строку. За сумою вироків йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком п’ять років і три місяці.
Згідно з вироком від 31 липня 2024 року, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області визнав Олександра Зайця винним у незаконному привласненні чужого автомобіля. За це порушення йому було призначено п’ять років ув’язнення, однак на період відбування покарання чоловіка звільнили з призначенням дворічного іспитового строку.
Пізніше чоловіка притягнули до відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Йому було накладено штраф у розмірі 40,8 тисяч гривень. Крім того, Хмельницький міськрайонний суд на п’ять років позбавив його права керувати транспортними засобами.
Попри ці обмеження, 21 лютого 2026 року ввечері Олександр Заєць знову, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, сів за кермо автомобіля марки ВАЗ-2108. Його зупинили працівники поліції у Хмельницькому районі. Правоохоронці склали адміністративні протоколи за керування у нетверезому стані та за водіння автомобілем без відповідного права.
У судовому засіданні обвинувачений визнав свою провину повністю, розкаявся та просив суд не позбавляти його волі. Водночас, суд врахував, що правопорушення було скоєне в період іспитового строку, а також врахував обтяжувальні обставини — рецидив злочину і керування автомобілем у нетверезому стані.
Під час розгляду справи Олександр Заєць кілька разів не з’являвся у суд без поважних причин. Через це його оголосили в розшук, після чого затримали і взяли під варту з можливістю внесення застави.
Суддя Анатолій Лазаренко виніс вирок, визнавши 21-річного Олександра Зайця винним у порушенні ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, тобто у умисному невиконанні судового рішення. За це йому призначили один рік позбавлення волі. Камер буде приєднана невідбута частина покарання за попереднім вироком, в результаті чого остаточне покарання становитиме п’ять років і три місяці позбавлення волі. Вирок підлягає оскарженню в апеляційному суді.
