Енергетична криза в Угорщині стала одним із перших серйозних випробувань для нового уряду Петера Мадяра. Наприкінці липня через рекордно низький рівень Дунаю довелося різко скоротити виробництво електроенергії на АЕС «Пакш». Станція, яка за звичайних умов виробляє близько 2000 МВт, у певний момент залишилася лише з невеликою частиною своєї потужності.
Петер Мадяр назвав ситуацію однією з найсерйозніших енергетичних криз в Угорщині за останні десятиліття. Але причиною проблем він вважає не лише аномальну спеку та посуху. Прем’єр прямо заговорив про рішення попередньої влади, які, за його словами, зробили енергосистему більш вразливою.
Мадяр вказав на роки без необхідних інвестицій
Головна претензія нового прем’єра стосується того, як попередні уряди реагували на проблеми АЕС. Петер Мадяр заявив, що після рекордно низького рівня Дунаю у 2018 році необхідну модернізацію інфраструктури біля АЕС Пакш так і не провели. Через вісім років країна фактично знову зіткнулася з тією ж проблемою, але вже у значно гострішій формі.
Для порівняння він навів електростанцію Dunamenti. Там систему забору води свого часу модернізували, і під час нинішньої посухи станція змогла повернутися до роботи. 2 серпня Мадяр повідомляв, що її потужність знову сягнула приблизно 380 МВт.
Тому відповідальність за масштаб нинішньої енергетичної кризи Мадяр частково покладає саме на попередню владу. Йдеться насамперед про багаторічний уряд Віктора Орбана, який керував країною до парламентських виборів навесні 2026 року.
Дефіцит води поставив атомну станцію перед зупинкою
Безпосереднім поштовхом до кризи стала природа. Через тривалу спеку та посуху рівень Дунаю біля Пакша впав до історично низьких значень. АЕС використовує воду річки для охолодження, тому зі зниженням рівня води її потужність довелося поступово скорочувати.
31 липня станція виробляла близько 960 МВт замість звичних 2000 МВт. На той момент рівень Дунаю біля Пакша становив мінус 124 сантиметри, тоді як критичною для останнього працюючого генератора була позначка мінус 134 сантиметри.
Уже 2 серпня потужність впала до 240 МВт. Річка наблизилася до критичної межі буквально на один сантиметр. Уряд готувався до сценарію, за якого атомна електростанція Пакш уперше за десятиліття могла повністю припинити виробництво електроенергії.
Небезпеки для ядерної безпеки не було
Влада окремо наголошувала: скорочення потужності не означало аварії. Блоки вимикали відповідно до правил безпеки, а системи охолодження продовжували працювати.
Мадяр також пояснював, що електропостачання Угорщини має резерв завдяки імпорту. Країна здатна отримувати з-за кордону приблизно 3600–3800 МВт, тобто більше, ніж зазвичай виробляє вся АЕС «Пакш». Водночас імпортна електроенергія обходиться дорожче, особливо коли спека одночасно створює високий попит і в сусідніх державах.
Саме фінансова сторона стала ще однією проблемою. За оцінкою Мадяра, тимчасова втрата виробництва «Пакша» могла коштувати державному бюджету близько 50 млрд форинтів на місяць.
Влада просила країну економити електрику
Коли енергосистема Угорщини наблизилася до пікового навантаження, уряд попросив бізнес, державні установи, муніципалітети та населення скоротити споживання. Особливо важливими були вечірні години, коли генерація сонячних електростанцій падає, а побутове використання електрики залишається високим.
Результат став помітним доволі швидко. 2 серпня Мадяр повідомив, що фактичне споживання підприємствами, установами, муніципалітетами та населенням виявилося приблизно на 500 МВт нижчим за прогноз оператора MAVIR.
Додаткову підтримку дала відремонтована Dunamenti Power Plant. Вона повернула в систему сотні мегаватів потужності й частково компенсувала проблеми на Пакші.
7 серпня ситуація стала спокійнішою
Станом на 7 серпня загроза негайних масштабних обмежень зменшилася. Після дощів в Австрії очікується тимчасове підвищення води в Дунаї приблизно на 20 сантиметрів. Водночас «Пакш» усе ще працює лише на невеликій частині звичайної потужності.
За даними Reuters, з’явилася можливість уже в понеділок запустити ще одну турбіну та приблизно подвоїти виробництво електроенергії на станції. Однак Петер Мадяр попереджає, що підвищення рівня річки може бути короткочасним. Тому проблему поки не вважають остаточно вирішеною.
Уряд уже скасував заклик до добровільного скорочення споживання. Температура також дещо знизилася, а робота енергетичної та водної систем стабілізувалася.
Пакш II знову опинився в центрі уваги
Нинішня криза повернула в політичний порядок денний ще одне питання — Пакш II. Проєкт розширення атомної станції був погоджений з російською корпорацією «Росатом» ще у 2014 році без відкритого міжнародного тендера.
Петер Мадяр заявив про необхідність переглянути хід проєкту, який затягнувся та подорожчав. Окремо влада хоче оцінити, чи не потрібна новим блокам інша система охолодження. Серед можливих рішень розглядають градирні, які могли б зменшити залежність роботи АЕС від рівня Дунаю.
Це питання тепер має не лише економічний вимір. Літо 2026 року показало, наскільки сильно енергетика Угорщини залежить від погодних умов і роботи одного великого атомного об’єкта.
Уряд готує нові джерела генерації
Кабінет Мадяра паралельно планує швидше розвивати альтернативну генерацію. До 2030 року Угорщина хоче отримати близько 4 ГВт вітрових потужностей. Уже до 31 серпня уряд має оголосити тендер на перші 700 МВт.
Країна вже має значну кількість сонячних електростанцій, але нинішня криза електроенергії в Угорщині показала їхнє обмеження: вдень вони суттєво допомагають системі, проте ввечері потреба в інших джерелах генерації різко зростає. Саме тому влада одночасно говорить про вітер, модернізацію мереж, накопичувачі та стабільну атомну генерацію.
Причина кризи виявилася складнішою за одну посуху
Рекордно низький Дунай став безпосередньою причиною різкого скорочення генерації на Пакші. Проте Петер Мадяр наполягає: масштаби проблеми пов’язані також із тим, що інфраструктуру роками не готували до повторення ситуації, яка вже виникала у 2018 році.
Тепер уряд одночасно намагається втримати енергетичну безпеку Угорщини, відновити нормальну роботу Пакша та переглянути довгострокову модель генерації. Після кількох критичних днів система стабілізувалася, однак низький рівень Дунаю залишається фактором, від якого найближчим часом залежатиме робота найбільшої електростанції країни.
