Горіхівка крапчаста помічена в Ківерцях на Волині

, , 

6 Листопада, 2026

Анастасія Павлова

Горіхівка на пеньку в хвойному лісі з шишками та схованками, м'яке ранкове світло

За даними Національного природного парку «Цуманська пуща», горіхівку крапчасту вперше цього року зафіксували 6 жовтня поблизу села Діброва. А 4 листопада цей птах знову зʼявився на Волині - його помітили в Ківерцях, де він поводився спокійно, підпускав людей близько й позував для фото.

Горіхівка на моховому пеньку в хвойному лісі, поруч шишки та схованки

Чому горіхівки долають тисячі кілометрів

Такі переміщення орнітологи називають інвазіями - це не звичайна сезонна міграція, а масові пошуки їжі за межами звичного ареалу. Причина таких інвазій, ймовірно, у неврожаю насіння хвойних дерев на традиційних територіях проживання птахів.

Коли запасів їжі бракує, горіхівки вирушають у далекі мандрівки в пошуках поживи. Через це вони інколи зʼявляються далеко за межами свого звичного ареалу, що привертає увагу птахоспостерігачів.

Як виглядає горіхівка і чим вона особлива

Горіхівка крапчаста має темно‑коричневе оперення, густо всіяне білими плямами; голова зазвичай темніша, без виразного крапчастого малюнка. Це птах родини воронових, за розмірами трохи менший за галку, найчастіше мешкає в хвойних лісах, де знаходить основну їжу.

Є кілька особливостей горіхівки, які виокремлюють її серед інших лісових птахів:

  • Має власну «комору». Восени птах збирає насіння хвойних дерев, горіхи та ховає їх у землю, мох або під коріння.
  • Добре пам’ятає схованки. Навіть узимку, коли землю вкриває сніг, горіхівка здатна відшукувати заховану їжу.
  • Допомагає відновлювати ліси. Не всі схованки птах знаходить, і забуте насіння проростає.
  • Не перебирає їжею. Окрім насіння хвойних дерев, споживає ягоди, плоди, комах та інших дрібних безхребетних.

За даними Швейцарської орнітологічної станції, за рік одна горіхівка може зібрати приблизно від 30 до 100 тисяч насінин кедрової сосни.

Чи надовго горіхівки затримаються на Волині

Поява горіхівок на Поліссі є частиною масштабного природного явища: під час інвазій вони можуть долати тисячі кілометрів і зʼявлятися далеко на заході Європи. Особливо далекі мандрівки властиві сибірському підвиду горіхівки.

У окремих випадках птахи при цьому поводяться спокійно і не бояться людей, як це було в Ківерцях. Саме такі зустрічі стають важливими для спостережень та фіксації видів у нестандартних районах.

Автор матеріалу
Анастасія Павлова
Журналістка

Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України - Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.

Залишити коментар