Ця гра яскраво продемонструвала дві суттєві відмінності порівняно з епохою Саутгейта.
1. Перша відмінність — швидкість ведення гри в центральній третині поля. Під керівництвом Саутгейта команда, відповідаючи традиціям, в основному будувала атаки в короткому пасі, прагнучи повільно просувати м’яч уперед. Гравці прагнули утримувати м’яч, рухатися ланкою вгору по полю і лише тоді, коли команда затискала суперника в їхній третині, намагалися розламати компактний оборонний блок.
2. Така тактика була особливо ефективною проти команд, які віддавали контроль над ініціативою й неохоче застосовували високий пресинг. Однак із розвитком футболу, ближче до завершення ери Саутгейта, Англія стикалася з усе більш винахідливими оборонними схемами. Спостерігалися більш сміливі “серединні” блоки та іноді – більш високий пресинг, що відповідає зростанню популярності індивідуального тісного суперництва (ман-то-ман), яке стає поширеним і в клубному футболі.
Другою відмінністю стала методика вирішення тактичних завдань командою:
– Для Тухеля складні та агресивні оборонні стратегії долаються завдяки конкретним схемам і заздалегідь спланованим рішенням.
– Наприклад, у матчі проти Хорватії, коли Англія почала віддавати м’яч назад, Деклан Райс перемістився у вузьку ліву зону, залишаючи центр поля вільним для Гаррі Кейна, який опустився туди разом з Еліотом Андерсоном. Джуд Беллінгем рухався вперед до останньої лінії оборони супротивника.
– Ці рухи були автоматичними, проте ефективно розривали пресинг хорватів. Піднявши суперника вгору по полю, такі зміщення закінчувалися довгими передачами Кейна або Андерсона на Беллінгема, Ентоні Гордона чи Ноні Мадуеке.
Тренерський штаб призначає розв’язки, які гравці реалізують на полі. Такий підхід, хоч і спрощений, є характерним для методики Тухеля.
Натомість Саутгейт, зустрічаючись із подібними оборонними схемами, покладався на інтуїтивне рішення завдань обраними гравцями. Цей підхід, складніший для підготовки суперників, дозволяв таким футболістам, як Александр-Арнольд і Коббі Майнуу, винаходити різноманітні способи просування м’яча. Проте відсутність чітких вказівок іноді призводила до того, що команда застрягала перед ретельно підготовленими оборонами у все більш тактичному виді спорту.
Зазначена ротація, яку Англія продемонструвала у матчі проти Хорватії, звичайно ж, не стане несподіванкою для її наступних опонентів.
