Повітряна тривога застає зненацька. Хтось саме повертається з роботи, хтось стоїть у черзі за кавою, а хтось гуляє з дитиною. Телефон сповіщає про небезпеку, і виникає цілком практичне запитання – куди бігти? Добре, якщо поруч є знайоме укриття. А якщо його немає або двері виявилися зачиненими?
В Україні працюють тисячі захисних споруд, але далеко не кожен підвал підходить для перебування під час обстрілів. Одні укриття мають вентиляцію, запас води та кілька виходів, інші являють собою звичайне підземне приміщення з лавками.
Розбираємося, де знайти найближче укриття, на що звертати увагу всередині та як діяти, коли часу на пошуки майже немає.
Не кожен підвал рятує: які укриття є в Україні
Звичайний підвал, підземний паркінг і спеціально обладнане бомбосховище – не одне й те саме. Хоча всі ці приміщення можуть розташовуватися під землею, рівень захисту в них суттєво відрізняється.
В Україні використовують кілька типів захисних споруд. Сховища розраховані на захист від різних небезпечних чинників, зокрема вибухової хвилі та уламків. Протирадіаційні укриття насамперед призначені для зменшення впливу радіації, хоча можуть мати й інші захисні властивості.
Є також найпростіші укриття. Це підвали, цокольні поверхи та інші заглиблені приміщення, які пройшли відповідне обстеження.
Чи можна ховатися на підземному паркінгу
Підземні паркінги нерідко використовують як укриття під час повітряної тривоги. Але тут є нюанс. Сам факт розташування під землею ще не гарантує безпеки.
Паркінг повинен мати належний технічний стан, вентиляцію та безпечні шляхи виходу. Важливо також, щоб приміщення було офіційно визначене як придатне для укриття людей.
Те саме стосується підвалів житлових будинків. Якщо всередині проходять пошкоджені комунікації, стоїть вода або є лише один ненадійний вихід, таке місце може становити додаткову небезпеку.
Де знайти найближче укриття за кілька хвилин
Уявімо звичайну ситуацію. Людина опинилася в незнайомому районі міста, почалася повітряна тривога, а навколо лише багатоповерхівки, магазини та офіси. Бігати дворами в пошуках таблички “Укриття” – не найкраща ідея.
Найпростіше заздалегідь перевірити карту захисних споруд.
Карта укриттів у телефоні
У застосунку “Дія” є розділ “Незламність”, де можна знайти найближчі укриття та прокласти до них маршрут. Карту своєї області можна завантажити для використання без інтернету. Водночас із міркувань безпеки інформація про укриття в окремих прифронтових регіонах недоступна.
У Києві адреси захисних споруд також можна перевірити через “Київ Цифровий”. В інших містах відповідні карти публікують місцеві ради та військові адміністрації.
Проте адреса на карті – лише половина справи. Варто хоча б раз пройти цей маршрут особисто.
Буває, що вхід до підвалу розташований не з боку головної вулиці, а у внутрішньому дворі. Іноді потрібно обійти цілий будинок. У темряві або під час обстрілу такі дрібниці можуть коштувати дорогоцінних хвилин.
Вода, світло та виходи: що має бути в укритті
Двері відчинилися, люди спустилися сходами. А всередині темно, сиро й немає де сісти. На жаль, саме так інколи виглядають приміщення, які використовують для захисту населення.
Вимоги до облаштування залежать від типу захисної споруди. Проте навіть найпростіше укриття повинно бути придатним для безпечного перебування людей.
Звернути увагу варто на такі речі:
- Вентиляція. У приміщенні має забезпечуватися повітрообмін, особливо якщо там одночасно перебувають десятки людей.
- Освітлення. Крім основного світла, потрібні резервні джерела на випадок відключення електроенергії.
- Вода та місця для сидіння. Тривога може затягнутися на кілька годин, тому людям потрібні хоча б базові умови.
- Аптечка та засоби пожежогасіння. Вони мають бути доступними у разі надзвичайної ситуації.
- Безпечні виходи. Проходи не повинні бути заставлені меблями, коробками чи іншими предметами.
Окреме питання – доступність для людей з інвалідністю та батьків із дитячими візочками. Навіть добре облаштований підвал стає практично недосяжним, якщо до нього ведуть круті сходи без можливості безпечного спуску.
Прийшли до укриття, а воно зачинене: як діяти
Одна з найнеприємніших ситуацій під час тривоги – стояти перед металевими дверима й не розуміти, як потрапити всередину. Особливо коли поруч діти або літні люди.
Укриття, призначені для населення, мають бути доступними під час повітряної тривоги. Відповідальні особи повинні забезпечувати можливість потрапити до них.
Якщо двері зачинені, спочатку варто перевірити, чи є біля входу номер телефону відповідального працівника. Але витрачати багато часу на дзвінки, залишаючись просто неба, небезпечно.
Якщо швидко відчинити двері не вдається, потрібно прямувати до іншого доступного укриття.
Куди скаржитися на зачинене укриття
Про недоступну захисну споруду можна повідомити місцеву владу або поліцію за номером 102. У разі надзвичайної ситуації можна звернутися до ДСНС за номером 101.
Для звернення бажано зафіксувати точну адресу, час і обставини. Якщо це безпечно, можна зробити фото зачиненого входу.
Не варто, однак, ризикувати життям заради доказів. Повідомити про порушення можна й після того, як небезпека мине.
Правило двох стін: коли воно може допомогти
Не завжди є можливість добігти до підземного укриття. Наприклад, обстріл почався раптово, а найближче сховище розташоване за кілька кварталів.
У такій ситуації тимчасовим способом зменшити ризик травмування може стати правило двох стін.
Йдеться про розташування в частині будівлі, де між людиною та вулицею є щонайменше дві капітальні стіни. Вони можуть частково захистити від уламків і скла, яке розлітається під час вибуху.
Чи безпечно ховатися у ванній кімнаті
Ванну часто називають одним із найкращих місць у квартирі, оскільки там зазвичай немає вікон. Проте все залежить від планування житла.
Якщо приміщення має слабкі перегородки, розташоване біля зовнішньої стіни або містить небезпечне обладнання, його захисні можливості обмежені.
Коридор без вікон іноді може бути кращим варіантом. Але важливо розуміти, що правило двох стін не замінює повноцінного укриття та не гарантує захисту від прямого влучання ракети.
Що взяти в укриття, щоб не повертатися додому
Тривога може завершитися за двадцять хвилин, а може тривати значно довше. І якщо доросла людина ще здатна перечекати певний час без особливих зручностей, то з маленькими дітьми ситуація зовсім інша.
Тому біля виходу з дому корисно тримати невеликий тривожний рюкзак.
У ньому мають бути:
- документи та необхідні особисті речі;
- питна вода й перекус;
- телефон, зарядний кабель і павербанк;
- ліхтарик, серветки та засоби гігієни;
- особисті ліки й невелика аптечка;
- запасний одяг і необхідні речі для дітей.
Не потрібно збирати величезну валізу. Важливо, щоб рюкзак було легко нести, а його вмісту вистачило на час вимушеного перебування в укритті.
Для дітей можна покласти невелику іграшку, книжку або навушники. Знайомі речі допомагають легше переносити незвичну обстановку, гучні звуки та тривале очікування.
Чому не можна виходити з укриття одразу після вибухів
Після кількох гучних вибухів іноді настає тиша. Здається, що небезпека вже минула, можна повертатися додому або продовжувати справи.
Проте відсутність звуків не означає завершення атаки. Повітряна загроза може зберігатися, а повторні удари відбуватися через певний час.
Саме тому залишати укриття потрібно після офіційного відбою повітряної тривоги. Виняток – ситуація, коли в самій споруді виникла безпосередня небезпека, наприклад пожежа або загроза обвалу, і необхідна термінова евакуація.
Ще одна деталь стосується повідомлень у соціальних мережах. Інформація з місцевих чатів не завжди точна, тому орієнтуватися краще на офіційні сповіщення.
Найближче укриття варто знайти ще до наступної тривоги. Перевірений маршрут, відомий запасний варіант і зібрані необхідні речі допоможуть не витрачати час на пошуки, коли пролунає сирена.
