На перший погляд, статистичні показники Джексона в “Баварії” минулого сезону виглядають досить конкурентоспроможно порівняно з результатами Воткінса у “Астон Віллі”. Нападник збірної Сенегалу забив 11 голів і віддав три результативні передачі за 1 320 хвилин у всіх турнірах, демонструючи середній показник участі в голах на рівні 1,0 за 90 хвилин. У той же час Воткінс за 3 837 хвилин провів 21 гол та зробив п’ять асистів, що дає середній показник 0,6 за 90 хвилин.
Крім того, Джексон мав більш активну участь у створенні атакувальних моментів, відзначаючись середньою кількістю:
– 3,8 ударів за 90 хвилин проти 2,6 у Воткінса;
– 2,2 ударів в площину воріт на 90 хвилин у порівнянні з 1,2 у суперника.
Його показник очікуваних голів (xG) також був вищим — 0,7 за 90 хвилин проти 0,5 у Воткінса, а середня кількість торкань у штрафному майданчику суперника становила 8,5 проти 5,6.
Ці дані відповідають тенденції, яка існувала ще до його перебування в Німеччині: серед гравців, які зіграли не менше 5 000 хвилин у Прем’єр-лізі з січня 2020 року, лише Ерлінг Голанд має вищий показник не пенальті xG за 90 хвилин — 0,55.
Проблема Джексона рідко полягала у здатності займати вигідні позиції для результативних ударів, натомість пильну увагу привертала його ефективність у завершенні моментів. Протягом двох сезонів у Прем’єр-лізі за “Челсі” він забив:
– 14 голів при сумі очікуваних голів 18,7 у сезоні 2023-24;
– 10 голів при 12,3 xG наступного сезону.
Загалом Джексон реалізував 18 із 61 великого шансу в Англії, хоча Воткінс також мав безліч втрачений можливостей, забивши 24 голи з 73 великих шансів після переходу до “Вілли” у 2020 році.
Cтосовно минулорічного сезону, цифри свідчать, що різниця між ними була практично непомітною. Джексон реалізував 19,6% своїх ударів та 40,9% великого шансу, у той час як у Воткінса ці показники складали 18,9% та 43,2% відповідно.
Водночас є важливі застереження: Воткінс розпочинав у стартовому складі 43 матчі та відіграв майже втричі більше хвилин. Джексон же був у старті лише в 15 з 34 ігор, а Opta підкреслює, що його обмежена за часом та з багатьма виходами на заміну вибірка може завищувати деякі показники за 90 хвилин, якщо порівнювати з повноцінним сезоном.
Цікаво, як перехід Джексона вплине на гру Астон Вілли. Його статистика, хоч і непогана, показує, що йому треба більше часу на полі, щоб розкритись повністю. Коли він отримуватиме більше хвилин, можливо, зможе покращити свою ефективність, як це було у Воткінса. Сподіваюсь, клуб знайде спосіб використати його потенціал, адже це може привести до покращення результатів команди.
Ну, статистика Джексона виглядає непогано, але варто пам’ятати про контекст. Він зіграв лише 15 матчів у старті, а Воткінс, наприклад, відіграв 43 гри за великий обсяг хвилин. Низька кількість виходів на поле може підвищити його показники за 90 хвилин. Цікаво, як Джексон адаптується до нової ролі в Астон Віллі, особливо якщо йому не дадуть багато часу в грі.