Арсенал неодноразово впускав можливості цього сезону, щоб збільшити свою перевагу на вершинах турнірної таблиці. На певному етапі команда могла відірватися на 12 очок, однак поспіль поразки від Борнмута та Манчестер Сіті призвели до того, що «каноніри» виграли лише шість із останніх тринадцяти матчів у чемпіонаті, а ініціатива поступово перейшла до команди Гвардіоли.
Мікель Артета зазначив, що «все ще залишається відкритим», проте настав час дозволити своїм атакувальним гравцям проявити себе максимально яскраво.
Той, хто добре пам’ятає, як титул визначався за різницею м’ячів, — це Вейн Руні, учасник складу Манчестер Юнайтед, який у сезоні 2011-12 посів друге місце, поступившись Манчестер Сіті.
У подкасті BBC «Wayne Rooney» колишній форвард поділився спогадами про те, що його тодішній тренер, сер Алекс Фергюсон, «завжди наполягав на тому, щоб не припиняти спроби забити, бо чемпіонство може вирішитися саме різницею забитих і пропущених м’ячів». Він підкреслив: «У той момент думаєш, що це навряд чи станеться, але насправді саме так і сталося».
Серед улюбленців Артети — Кай Хаверц, який вийшов у стартовому складі замість Віктора Гйокереса в матчі проти «містян». Німець продемонстрував вміння тримати м’яч під контролем і зв’язувати атаку Арсеналу, однак, будучи не природженим завершувачем, він не реалізував два надзвичайно важливі моменти в грі з Манчестер Сіті.
Незважаючи на зміну динаміки, Руні висловив думку: «Я б усе одно віддав перевагу Арсеналу, нехай із невеликою перевагою». Він додав: «Арсенал часто намагається здобувати перемоги з мінімальним рахунком 1:0, але їм слід змінити цю стратегію та атакувати суперників, виграючи з рахунком 3 або 4 голи».
У цьому сезоні в Прем’єр-лізі Арсенал здобув 10 перемог з перевагою в один м’яч. Це означає, що майже половина їхніх виграшів (10 з 21, тобто 48%) припала саме на такі мінімальні перемоги — найвищий відсоток серед претендентів на титул після Лестера у 2016 році (61%).
Однак це не свідчить про те, що «каноніри» не зможуть здобути чемпіонство таким чином. Середня кількість перемог із розривом у один гол у чемпіонських кампаніях становить 10,7.
Відомий момент, коли Серхіо Агуеро своїм голом за Манчестер Сіті в останньому турі сезону 2011-12 відвоював титул у Вейна Руні та його команди, увійшов до числа найвідоміших в історії Прем’єр-ліги.
Сам Руні теж неодноразово користувався перевагами вузьких перемог, які приносили командам золоті нагороди. Зокрема, він виступав за склади Манчестер Юнайтед у сезонах 2008-09 та 2012-13, які здобували титули, маючи найбільшу кількість перемог із різницею в один м’яч — по 16 разів, що становить 57% від усіх їхніх виграшів.
Цікаво, як тактика команди може вплинути на звичайних вболівальників. Чим більше голів забиває Арсенал, тим більше емоцій у фанатів, адже перемога з комфортним рахунком завжди приносить радість. 10 перемог з перевагою в один м’яч — це круто, але 3-4 голи виглядають вже як свято! Справа не лише в титулі, а й у тому, щоб отримувати задоволення від гри. Давайте сподіватися, що зміни прийдуть!