Поки Арсенал навчався змагатися на найвищому рівні, Гвардіола продовжував розвиватися. Цей баланс між адаптацією та вірністю власній ідеї визначає кар’єру 55-річного наставника.
Павло Сегура зазначає:
– «Він починає впроваджувати нові концепції, особливо у захисних переходах, і саме тут відбувається значний прогрес».
– «Артета залучив більш фізично підготовлених футболістів, у той час як Пеп віддає перевагу технічним гравцям. Артета шукає силу, швидкість і міць».
Разом з тим, існує багато точок дотику між цими двома тренерами. Зокрема:
1. Обоє вибирають гравців для вдосконалення атакуючих переходів.
2. Місто посилилося приходом Ерлінга Голанда, а Артета — Віктора Гйокереса.
Особливе значення набуває аспект реагування на труднощі, що є ключовим для тренерів найвищого рівня. Артета наразі перебуває саме в такому моменті — він створив команду, яка може конкурувати з найкращими, однак прагне зробити остаточний крок до стабільних перемог на найвищому рівні.
Коли позитивних результатів не вистачає, виникає спокуса змінити підхід або піддатися зовнішньому тиску, але Артета не відмовляється від своїх принципів. Він лише підсилює вимоги до гравців і посилює роботу в межах існуючої тактичної системи.
У професійному спорті поразки сприймаються як частина шляху. Наступним кроком є розвиток і подальші спроби з тією ж або більшою наполегливістю. Гвардіола багаторазово проходив через цей цикл: після невдач і критики він повертався до своїх принципів і розширював їх.
Колишній тренер Бернлі, Евертона та Ноттінгем Форест Шон Дайч був свідком такої стійкості особисто:
– «У складні часи Пеп не панікував, він коригував дії, але залишався вірним своїм переконанням».
– «Це блискучий менеджмент — і Пеп, і Артета прагнули до перемог певним чином, але також еволюціонували, додаючи відомі елементи гри».
Крім того, на виклики, з якими стикається Артета, накладається ще один чинник, який у певній мірі сформував сам Гвардіола:
– «Найсуттєвіша зміна у футболі сьогодні полягає в тому, що просто перемагати вже недостатньо, люди хочуть розуміти, як ти це робиш», — додає Дайч.
Гвардіола змінив очікування від тренерів і команд, через що сьогодні навіть при значному розвитку Арсенал оцінюють не лише за результатами, але й за сприйняттям гри і загальним іміджем на футбольній арені.
Читав про розвиток Гвардіоли і згадую, як він виводив Барселону на новий рівень. Тоді теж була критика, суперечки, але він повертався до своїх принципів і завжди вдосконалювався. Артета ніби проходить схожий шлях. Важливо, щоб у нього були такі ж результати, як у Пепа, адже футбольний світ зараз хоче не лише перемог, а й красивої гри. Цікаво, чи зможе Арсенал досягти такого ж успіху?