Любомир Зубач
Заступник міського голови Львова з питань містобудування, депутат Львівської обласної ради, представник фракції «Самопоміч»
«Північні Торфовища» — це найбільший заказник на території Львівської міської громади, площа якого становить 525 гектарів. Зараз розробляється стратегія розвитку цієї території на 5 та 20 років, до чого активно долучаються експерти, які допомагають створити детальну дорожню карту. Важливо відзначити, що було залучено грантові кошти європейських фондів, а підтримку у цьому надала Асоціація «Львівська агломерація».
За словами екологів, природа працює на нашу користь: на території заказника поверталися бобри — беззаперечний знак того, що маємо реальні можливості не лише зберегти, а й покращити екологічний стан регіону.
Щорічно в межах Львівської громади створюються нові об’єкти природно-заповідного фонду. Збереження зелених зон залишається одним із ключових пріоритетів. Проте слід усвідомлювати, що природа не визнає адміністративних меж, тож зелені коридори виходять за межі однієї громади.
Особливо важливо оберігати зелений пояс навколо Львова, адже:
1. Без нього місто загрожує екологічним задушенням.
2. Навколишні громади вже відчули наслідки та страждають — у багато сіл зникає вода з криниць.
3. Все це є наслідком комплексних змін кліматичного характеру.
На жаль, серед населення все ще побутує стереотип, що болота і торфовища — це ділянки, які треба осушувати. Такий погляд сформувався ще в радянський період, і він не відповідає сучасним науковим підходам. Торфовища виконують важливі кліматичні функції:
– утримують вуглець, що допомагає регулювати рівень парникових газів;
– акумулюють воду під час надмірних опадів;
– зволожують повітря під час посушливого періоду;
– є природним середовищем для численних видів рослин і тварин;
– слугують привабливою локацією для екотуризму та екологічної освіти.
Цього літа було створено ландшафтний заказник «Північні Торфовища», який стане найбільшим об’єктом природно-заповідного фонду у межах громади. Його територія розташована поблизу сіл Дубляни, Гряда, Ситихів, Малі Підліски, але простягається також на землі Мурованської, Куликівської та Новояричівської громад. Відтак, було б доцільно, щоб і ці громади надали цій унікальній зоні відповідний охоронний статус.
Наразі на території заказника ведуться активні наукові дослідження з метою встановлення поточного стану екосистеми. Це необхідно для обережного планування подальших кроків, адже територія є унікальною. Однак вже відомо, що через забруднення річкових систем торфовища частково перетворилися на стічні канали.
Фінансування ґрунтовних досліджень забезпечується завдяки асоціації «Львівська агломерація», яка вдало залучила грантові кошти. Це особливо важливо з огляду на те, що мова йде не лише про Львівську, а й про суміжні громади.
Отже, починаємо з розробки стратегічного бачення та конкретної дорожньої карти розвитку цих територій. Головна мета — збереження унікальної екосистеми, що включає болота, луки та водойми, для майбутніх поколінь.
