У Самбірському районі Львівської області виставлено на продаж сільськогосподарське підприємство з земельним банком загальною площею 2800 гектарів. Оголошення про продаж опубліковане на спеціалізованому порталі InVenture. Вартість активу становить 6,17 млн доларів США. Водночас інформація про назву підприємства та його продавця зберігається в таємниці через комерційну конфіденційність.
Згідно з описом у повідомленні, сільськогосподарське товариство спеціалізується на вирощуванні таких культур, як соя, кукурудза та пшениця. Із загальної площі земельного банку 2800 га:
– 2100 га відведено під оброблювані угіддя;
– залишок земель перебуває в процесі розчищення від заліснення.
Більшість земельних ділянок представлені у вигляді паїв з діючими договорами оренди, строк яких сягає до 25 років. Інші наділи мають статус комунальних земель і орендуються компанією на термін семи років. Всі земельні угіддя розташовані в безпосередній близькості до державного кордону з Польщею.
До ключових умов продажу належить:
1. Придбання 100% корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю, на балансі якого перебувають орендні договори.
2. Відсутність боргових зобов’язань або інших фінансових обтяжень на активи підприємства.
3. Базова ціна, встановлена на рівні 1900 євро за гектар.
Особливістю угоди є умова, що частина платежів має бути проведена через Кіпр. Причини цієї вимоги не розголошуються, проте серед можливих факторів можуть бути:
– прагнення кінцевого власника уникнути сплати повного податкового навантаження;
– наявність компанії-бенефіціара товариства, зареєстрованої на території Кіпру.
Інформація про найменування агрофірми у оголошенні прихована, відповідно до практики збереження комерційної таємниці.
На території Самбірського району розташовано кілька значних аграрних підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур. До них належать:
– львівський підрозділ агрохолдингу МХП;
– компанія «Агро-Оптима», що належить львівській бізнес-родині Козицьких;
– фермерські господарства Івана Кільгана та інші.
Окрім того, у період 2024–2025 років у Боринській громаді активну оренду аграрних земель здійснював Ярослав Максимович, власник кількох агрокомпаній зі Львова.
У разі виявлення помилок на цій сторінці, будь ласка, виділіть неточність і натисніть сполучення клавіш Ctrl+Enter.
Цікаво, чому саме Кіпр став обов’язковим елементом у цій угоді? Я чув про різні схеми оптимізації податків, але щоб так явно це прописувати… Навіть не уявляю, як це вплине на ринок земель у регіоні. 2800 гектарів — це досить великий масив, сподіваюся, новий власник буде дбати про землю і людей, які там працюють. А чи законно це взагалі?
Але чи справді вигідно купувати агропідприємство, якщо перекази частково йдуть через Кіпр? Може, це й не така вже світла схема. 2800 гектарів — це класний актив, але як потім з орендарями розплутувати ситуацію? І чи є гарантії, що всі договори на 25 років не стануть проблемою? Хочеться, щоб агробізнес в Україні розвивався прозоро!