Язичницьке городище та культовий центр Пліснеськ мали сім ліній оборони
Археологи завершили розкопки на стародавньому городищі білих хорватів Пліснеськ, розташованому на території Львівщини. У центрі уваги дослідників опинилася п’ята лінія оборони, що належить періоду ІХ–Х століть. На цій ділянці виявлено численні обʼєкти різних епох військового характеру, а також житлові споруди. Детальніше про результати розкопок розповіла заступниця директора Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» Оксана Якубовська для Omega.
Поточні археологічні роботи у цій частині колишнього міста тривали у продовження досліджень 2023 року. Загальна площа розкопу становила 36 м². Під керівництвом Олександра Дідика було відкрито чотири об’єкти, що датуються різними історичними періодами. Найдавнішими залишками стали укріплення ІХ століття у формі загорожі, від якої збереглися сліди стовпових ямок, а також залишки дворівневої дерев’яної стіни першої половини Х століття.
За словами Оксани Якубовської:
– «На цій лінії оборони ми фіксуємо окремі фортифікації ІХ та Х століть і їх перебудову. Минулого року під час розкопок ми знаходили численні сліди обгорілого дерева, що свідчить про пожежу в місті в Х столітті.»
Позаду п’ятої оборонної лінії археологи виявили наземну каркасну споруду, імовірно тактичного призначення, використовувану для військових і оборонних потреб. Споруда датована першою половиною Х століття, її площа цього разу складала близько 12 м². Хронологічна прив’язка була здійснена на основі фрагментів керамічного посуду, знайдених на підлозі об’єкта.
У рештках споруди знайшли:
– обгорілі елементи дерев’яних конструкцій та відбитки у глиняній вимазці;
– сліди стебел рослин та листя.
Ще одним важливим об’єктом стала наземна житлова будівля ХІІ–ХІІІ століть, площа якої становить приблизно 12 м². Ймовірно, це житло належало кільком власникам або було розташоване на місці попереднього заглибленого помешкання.
Серед інших археологічних знахідок:
– фрагменти лез ножів Х століття;
– точильні бруски того ж періоду;
– горщики й миски, датовані Х та ХІІ–ХІІІ століттями, прикрашені багаторядовим рифленим лінійним чи хвилястим орнаментом і покриті ангобом (рідкою фарбованою глиною);
– окремі вироби мали комплексний орнамент, що поєднував обидва мотиви.
Нагадаємо, що в серпні цього року науковці дослідили ділянку між четвертою та п’ятою лініями оборони Пліснеська, де також було виявлено об’єкт військового характеру та гончарну майстерню Х століття.
Пліснеськ — це давньослов’янське поселення площею близько 250 гектарів із значним язичницьким культовим центром та сімома рядами укріплень разом із зовнішньою оборонною лінією. Від VII століття тут мешкали слов’янські племена карпатських хорватів, які у 993 році були підкорені князем Володимиром Великим. Місто відродилося у складі Київської Русі, допоки наприкінці XIII століття не було знищене монголами. Реконструкція Пліснеська у період його розквіту в Х столітті доступна у форматі 3D, а одяг його мешканців відтворено на основі археологічних знахідок.
Усі фотографії, використані в матеріалі, надано Історико-культурним заповідником «Давній Пліснеськ».
