Під час посадки на Air Force One в Куала-Лумпурі президент США Дональд Трамп підбивав підсумки насичених останніх 24 годин, які, за словами Білого дому, були наповнені низкою угод, що обіцяють «мир і процвітання» у регіоні.
У центрі уваги залишатимуться події, пов’язані з поїздкою Трампа до Японії та Південної Кореї, де він запланував дуже очікувану зустріч із китайським лідером Сі Цзіньпіном. Однак саме присутність Трампа на саміті АСЕАН надала організації країн Південно-Східної Азії її найгучніший момент за останній час, коли значна частина громадськості ставила під сумнів актуальність цього об’єднання.
Головною персональною перемогою для Трампа стало керівництво церемонією підписання «миру» між Таїландом і Камбоджею після багаторічного прикордонного конфлікту, який у липні вилився у відкриті бойові дії. Його прагнення було спрямоване на здобуття Нобелівської премії миру за врегулювання військових конфліктів, хоча представники Таїланду уникали вживання терміну «мирна угода».
Ця подія стала логічним продовженням рідкісного успіху для АСЕАН, головування в якому належить прем’єр-міністру Малайзії Анвару Ібрагімові, котрий зіграв ключову роль у посередництві первинного припинення вогню між протиборчими сторонами. Частково ці намагання можна пояснити особистим впливом Ібрагімова, досвідченого політика, що використовує свої довготермінові зв’язки з Камбоджею та Таїландом і має особливий талант до дипломатичного маневрування, включаючи вдале пожартування про можливе ув’язнення, яке він собі дозволив у присутності Трампа.
Водночас саме тиск із боку США, зокрема погрози економічних санкцій, змусив Таїланд і Камбоджу оперативно припинити ворожнечу. На підтвердження владного впливу Білий дім оголосив про укладення торговельних угод із обома країнами. Трамп чітко дав зрозуміти, що збирається використовувати інвестиції та бізнесові зв’язки як інструменти для спонуканння держав до досягнення миру.
Для більшості лідерів країн АСЕАН головною перевагою візиту президента США стало безцінне особисте спілкування у часи напружених тарифних переговорів. Оскільки багато країн організації залежать від експорту, а США залишаються одним із ключових ринків, такі контакти були надзвичайно важливими. Крім Таїланду і Камбоджі, з США уклали угоди також Малайзія та В’єтнам. Хоча тарифи знизити не вдалося, представники держав домоглися визначення певних винятків для товарів.
Джозеф Ліоу, декан Lee Kuan Yew School of Public Policy у Сінгапурі, зауважив: «Присутність Трампа була радше фотосесією… це додатковий штрих до його політичного капелюха». Він також додав, що регіональні лідери, розуміючи значення візиту, використали цю нагоду, аби розширити уявлення Трампа про співпадіння інтересів між США та Азією.
АСЕАН, засноване в 1967 році як інструмент протистояння комунізму, нині виступає платформою для дипломатичного діалогу й торгових переговорів. Головною перевагою організації вважають її здатність зібрати великі держави, які через саміт мають змогу спілкуватися одразу з усіма лідерами регіону. Цього року, окрім президента США, на саміт прибули представники Китаю, Європейської Ради, Канади, Бразилії і Південної Африки.
За роки існування АСЕАН досягло значних успіхів у розбудові інтегрованої економіки регіону, а також уклало угоди про вільну торгівлю з провідними світовими гравцями. Водночас ефективність організації дедалі частіше поставали під сумнів у контексті регіональних викликів — від забруднення повітря через лісові пожежі в Індонезії до суперечностей у спірних водах Південнокитайського моря.
Однією з найбільших невдач АСЕАН вважають відсутність здатності зупинити громадянську війну в М’янмі, що розпочалася 2021 року. На цьогорічному саміті організація поновила свої заклики до військового уряду припинити конфлікт і шукати мирне врегулювання, але влада країни ігнорує ці вимоги вже четвертий рік поспіль. Хоча мілітарне керівництво запросило спостерігачів на вибори у грудні, АСЕАН наполягла на важливості проведення «вільних та чесних» виборів і попередила про необхідність припинення насильства, що є найбільш жорсткою критикою, на яку здатна організація.
Одна з причин обмежених можливостей АСЕАН — це те, що на відміну від Європейського Союзу, це не торговельно-економічний блок, а також організація не має постійних збройних сил, як НАТО чи ООН. Відтак у неї мало інструментів впливу на членів, окрім дипломатії. Головним же фактором є принцип невтручання у внутрішні справи країн-учасниць, що, як вважають прихильники АСЕАН, є основою єдності, дозволяє ефективно тиснути за закритими дверима. Натомість критики наголошують на безсиллі організації.
Хуонг Ле Тху, заступниця керівника Азійської програми в Міжнародній кризовій групі, зазначає: «Питання політичних криз вимагають від учасників відмови від суверенітету заради вищих інтересів АСЕАН, і це практично невиконанно. Саме ця слабкість є найслабшим місцем організації». Професор Ліоу додає, що хоч АСЕАН і покликана мирно владнати суперечки, фактично організація «не має великого ентузіазму для того, щоб конфліктуючі сторони дійсно сідали за стіл переговорів і докорінно вирішували проблеми».
Ті, хто критикують АСЕАН за неможливість впорядкувати власний «дім», мають підстави ставити під сумнів її актуальність, особливо якщо організація не зможе ефективно вирішувати важливіші проблеми, зауважує він. Питання в тому, якою ціною вдаватиметься зберігати цілісність блоку.
Прикладом крихкості АСЕАН стало і те, що організація не змогла запобігти загостренню прикордонного конфлікту між Таїландом і Камбоджею в липні. Це особливе розчарування, адже регіон традиційно пишається відсутністю збройних зіткнень між членами організації останніми десятиліттями, зауважує доктор Ле Тху.
Проте саме завдяки цьому критичному осмисленню й було сприйнято як важливе досягнення врегулювання конфлікту між Таїландом і Камбоджею — подія, що перемогла завдяки візиту Трампа. Експерти підкреслюють, що підписана угода поки що не усуває фундаментальних суперечок щодо кордонів, але є позитивним початком із конкретними кроками щодо зниження напруженості.
Крім того, були й інші успіхи.
На політичній арені Куала-Лумпур став свідком досягнення «рамкової угоди» між міністром фінансів США Скоттом Бессентом і його китайським колегою Хе Ліфенгом щодо рідкоземельних матеріалів та тарифних режимів. Це відбулося на тлі загального напруження, пов’язаного з останньою торговою війною між США та Китаєм. Угода створює основу для очікуваної зустрічі Трампа і президента КНР Сі Цзіньпіна на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Південній Кореї.
Важливим символічним кроком є й офіційне вступлення Східного Тимору до лав АСЕАН. Це означає, що тепер весь Південно-Східний Азійський регіон повністю представлений у цій організації. Країна з населенням 1,4 мільйона жителів сподівається на подальший економічний розвиток завдяки інтеграції в регіональний ринок.
Прем’єр-міністр Східного Тимору Ксанана Гусмао в емоційній промові назвав приєднання до АСЕАН «здійсненням мрії» для свого народу. Відео з делегацією країни, яка зі сльозами на очах дякувала членам АСЕАН, стало вірусним у мережі.
Цей зворушливий момент став доказом того, що незважаючи на свої недоліки, АСЕАН зберігає свою важливість і може бути щиро шанованою організацією.
