У Львові оголосили вирок у справі, яка тягнулася понад півтора року
У справі про вбивство Ірини Фаріон нарешті оголосили вирок. 1 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд Львова визнав В’ячеслава Зінченка винним і призначив йому довічне позбавлення волі.
Саме оголошення вироку розтягнулося майже на п’ять годин. Судді детально зачитували матеріали справи, результати експертиз, цифрові докази та обставини, які, на думку суду, вказували на провину обвинуваченого.
Зінченко свою вину так і не визнав.
За що Зінченка засудили
Суд визнав В’ячеслава Зінченка винним в умисному вбивстві Ірини Фаріон та незаконному поводженні зі зброєю.
За матеріалами справи, напад пов’язували з громадською діяльністю мовознавиці та її публічною позицією щодо української мови. У провадженні також фігурував мотив національної нетерпимості.
Окремо під час суду розбирали онлайн-активність Зінченка. Правоохоронці повідомляли, що ще у 2022 році він долучився до Telegram-спільноти, де поширювали радикальні погляди, ідеї насильства та нетерпимості.
Це був лише один шматок великої картини. Слідчі буквально збирали її по деталях — від листування в телефоні до маршрутів по Львову.
Де жив, куди ходив і що купував
Перед убивством Зінченко, за даними слідства, приїхав із Дніпра до Львова. Тут він кілька разів змінював орендоване житло, купував речі, які могли знадобитися для маскування, та з’являвся неподалік будинку Ірини Фаріон.
Правоохоронці відновлювали його пересування буквально крок за кроком.
У телефоні підозрюваного, як повідомляло слідство, знайшли карту Львова з районом, де мешкала мовознавиця. Також у суді вивчали переписку, пов’язану зі зброєю та боєприпасами.
На перший погляд це окремі дрібниці. Але саме з таких дрібниць у суді й складалася загальна версія обвинувачення.
У Фаріон стріляли біля власного дому
Напад стався ввечері 19 липня 2024 року у Львові.
Близько 19:20 в Ірину Фаріон вистрілили неподалік її будинку. Поранення було важким, тому її одразу доправили до лікарні.
Медики кілька годин боролися за її життя, але врятувати мовознавицю не вдалося. Того ж вечора вона померла.
Після цього у Львові почалася масштабна поліцейська операція. Правоохоронці переглядали камери спостереження, опитували мешканців, перевіряли двори, маршрути громадського транспорту й намагалися відновити кожен крок ймовірного нападника.
Через шість днів, 25 липня 2024 року, у Дніпрі затримали В’ячеслава Зінченка. На той момент йому було 18 років.
Понад 60 експертиз і сотні годин роботи
Розслідування цієї справи було справді масштабним.
Правоохоронці провели понад 60 експертиз та опитали більш як 1500 людей. Перевіряли телефони, цифрові сліди, одяг, записи камер, маршрути пересування й інші деталі, які могли пов’язувати Зінченка зі злочином.
Частину доказів доводилося буквально розбирати по секундах. Особливо це стосувалося відеозаписів і пересування людини, яку слідство вважало причетною до нападу.
Наприкінці 2024 року обвинувальний акт передали до суду. А вже на початку 2025-го стартував сам процес.
Головну річ у справі так і не знайшли

Попри великий обсяг доказів, одна важлива деталь досі лишається без відповіді.
Пістолет, із якого смертельно поранили Ірину Фаріон, правоохоронці не знайшли.
Це не раз обговорювали і під час судового процесу. Водночас суд дійшов висновку, що інших доказів достатньо для обвинувального вироку.
Йшлося не про один конкретний доказ, а про їх сукупність — записи камер, цифрові дані, результати експертиз, маршрути пересування та інші матеріали.
Донька Фаріон просила 15 мільйонів гривень
Окремо суд розглядав цивільний позов доньки Ірини Фаріон — Софії Особи.
Вона вимагала 15 мільйонів гривень моральної компенсації. Суд цю суму зменшив і постановив стягнути із Зінченка 5 мільйонів гривень.
Також із нього мають стягнути понад 600 тисяч гривень судових витрат.
Софія Особа заявила, що гроші, які отримає за рішенням суду, планує передати на потреби 4-го батальйону «Сила Свободи» бригади Національної гвардії «Рубіж». Там служив її чоловік Василь Особа, який загинув на війні.
Захист не зупиняється на цьому вироку
Довічний термін уже оголосили, але юридично історія ще не завершена.
Захист В’ячеслава Зінченка заявив, що планує подавати апеляцію. На це є 30 днів.
До завершення цієї процедури він залишатиметься під вартою.
Сам Зінченко і після оголошення вироку продовжує наполягати, що Ірину Фаріон не вбивав.
Судовий процес ішов місяць за місяцем
Справу почали розглядати на початку 2025 року, і швидкою вона точно не була.
За цей час відбулися десятки засідань. Суд слухав свідків, експертів, прокурорів, захист і потерпілу сторону. Деякі засідання тривали годинами, а окремі епізоди розбирали дуже детально.
Наприкінці квітня 2026 року стартували судові дебати. Вони затягнулися майже на п’ять місяців.
17 вересня дебати завершилися, після чого судді пішли до нарадчої кімнати. А 1 жовтня прозвучало рішення — довічне позбавлення волі для В’ячеслава Зінченка.
Чому не вказали, як саме Зінченко пов’язаний із радикальними поглядами? Як відомо, він брав участь у Telegram-спільноті, але цікаво, чи були які-небудь його прямі зв’язки з конкретними організаціями або особами, які підтримують насильство? Це ж важлива деталь для розуміння всього мотиву вбивства.