Олег Ольжич — син знаменитого письменника Олександра Олеся, є визначною постаттю в історії України як поет, археолог і діяч Організації українських націоналістів (ОУН). Його внесок у культурний та політичний розвиток, а також активна участь у національно-визвольному русі під час Другої світової війни залишили відбиток в українській історії. Однак його життя обірвалося трагічно: після арешту у Львові його жорстоко катували у нацистському концтаборі Заксенгаузен, де він загинув, а тіло спалили у крематорії.
Сайт Omega ділиться цікавими фактами біографії цього видатного українця.
Олег Кандиба, відомий під псевдонімом Ольжич, народився 21 липня 1907 року у Житомирі. Мати його була вчителькою, а батько — відомим письменником, відомим під ім’ям Олександр Олесь. З раннього дитинства хлопець виявляв виняткові здібності: навчився читати у три роки, а у п’ять — написав першу невеличку п’єсу. Олег вмів малювати, а також вправно грав на піаніно та скрипці.
Певний час виховання Олега здійснювали бабуся і дідусь. Олександр Олесь дуже любив свого сина і ніжно називав його «довгоногим Лелекою», присвячуючи йому свої вірші.
У 1919 році, коли батько поїхав до Будапешта як аташе з питань культури Української народної республіки (УНР), життя Олега з матір’ю ускладнилося — вони змушені були обмінювати речі на їжу. Згодом родина переїхала за кордон і зустрілася у Празі, де оселилася поруч із батьком.
У 21-річному віці в Празі вийшло перше оповідання Олега — «Рудько» про півня Рудька, підписане псевдонімом О. Лелека. Перша поезія поета публікувалася у журналах «Літературно-науковий вісник» та «Студентський вісник».
Марина Антонович-Рудницька, перша його симпатія, характеризувала Ольжича так:
– високий, трохи горбився, ніби соромився свого зросту,
– чемний, але з різкуватим характером,
– не любив краваток і носив комір сорочки поверх піджака,
– мав світле кучеряве волосся,
– скромно усміхався, був лагідним і м’яким у поведінці,
– володів тонким почуттям гумору, іноді з іронією, але завуальованою.
Образ і вдача Олега нагадували його батька.
У Карловому університеті в Празі Ольжич захистив докторську дисертацію на тему «Неолітична розписна кераміка Галичини». Його запрошували виступати з лекціями у Гарвардському університеті в США. Як археолог він є автором періодизації трипільських пам’яток Дністровського регіону та працював у Українському вільному університеті і в археологічному відділі Чеського національного музею в Празі.
Олег Ольжич активно долучився до діяльності Організації українських націоналістів ще у 1929 році. За дорученням Євгена Коновальця він організував «Культурну референтуру ОУН», яка займалася літературною та видавничою діяльністю, об’єднуючи провідних націоналістичних діячів. Його також вважають одним із творців і захисників Карпатської України, яка була проголошена у березні 1939 року. Після розколу в ОУН у 1940 році він підтримав полковника Андрія Мельника.
Під час Другої світової війни Ольжич у складі похідних груп ОУН прибув в Україну, де займався організацією українського підпілля на окупованих територіях. Під його керівництвом була створена редакція газети «Українське слово», яку пізніше очолив Іван Рогач.
Через активність у підпіллі Олегу довелося постійно переховуватися від нацистських окупантів. Влітку 1943 року він таємно одружився з Катериною Білецькою, молодшою за нього на 13 років. Друзі називали її Калинкою, а шлюб тримали в суворій таємниці задля її безпеки.
У травні 1944 року гестапо затримало Олега Ольжича у Львові. Його доставили до Берліна для допитів, а згодом відправили до концтабору Заксенгаузен. Там його піддали жорстоким катуванням, і після смерті 10 червня 1944 року його тіло було кремовано.
За життя Олег Ольжич видав лише дві збірки поезій:
1. «Рінь»
2. «Вежі»
Третя збірка – «Підзамчя», яку впорядкував особисто Ольжич, вийшла друком після його загибелі.
Майже через два місяці після смерті поета його дружина народила сина, якого назвала Олегом на честь батька.
У підготовці матеріалу використано інформацію з «Локальної історії», «Історичної правди», Українського інституту національної пам’яті та Житомирської обласної бібліотеки.
