Колишній головний тренер чоловічої збірної Ірану Афшин Ґотбі назвав жіночу футбольну команду Ірану справжніми «героями» за те, що вони відмовилися співати державний гімн своєї країни під час Азійського кубка. Під час свого першого матчу проти збірної Південної Кореї 2 березня іранські футболістки залишилися мовчазними під час виконання гімну. Цей вчинок трапився на тлі загострення конфлікту, що виник після військових ударів США та Ізраїлю по Ірану, починаючи з 28 лютого.
Варто відзначити наступні факти, що супроводжують ситуацію:
1. Іран здійснив запуск ракет і безпілотників у напрямку Ізраїлю та чотирьох країн Перської затоки, які розміщують військові бази США — Бахрейну, Кувейту, Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів.
2. Під час антитурнських протестів, які тривали в Ірані в грудні та січні, за даними правозахисних організацій, унаслідок безпрецедентного придушення з боку сил безпеки загинули щонайменше 7000 протестувальників.
3. Деякі іранці сподівалися, що військові удари по керівництву країни призведуть до швидкої зміни режиму, проте згодом ці сподівання стали викликати сумніви.
У наступних іграх проти господарок турніру — збірних Австралії та Філіппін — іранські футболістки співали гімн та виконували військове вітання. Ґотбі на своїй прес-конференції для BBC Sport емоційно зазначив:
– «Уявіть собі той тиск. Ви хочете показати найкращу гру, але ще до початку матчу мусите вирішувати, як стояти, що робити і як виглядати. Це надзвичайно несправедливо».
Він також порівняв цю ситуацію зі схожими переживаннями гравців чоловічої збірної Ірану під час чемпіонату світу 2022 року в Катарі:
– «Футболісти були розгублені: якщо вони виконують державний гімн і жест вітання, уряд їх підтримує, але у цьому випадку іранські вболівальники їх ненавидять».
Такі різні підходи жіночої збірної спровокували поширення припущень, що футболісток змусили виконати гімн під тиском представників уряду, які супроводжували команду на турнірі.
Після вибуття з турніру збірна мала повернутися додому, однак виникли побоювання за їхню безпеку після появи запису з державного телебачення, де ведучий назвав їх «зрадницями», котрих слід карати за відмову співати гімн.
Ґотбі, який очолював чоловічу збірну Ірану в період з 2009 по 2011 рік, підкреслив:
– «Ці жінки стали символом, героями. Усвідомлення того, що весь світ уважно стежить за тим, як їх будуть ставити і що з ними станеться, є дуже важливим. Сподіваюся, політики з усіх сторін залишать їх у спокої і дозволять жити власним життям».
У понеділок п’ятьох учасниць команди було забезпечено гуманітарними візами для перебування в Австралії, тоді як решта футболісток покинули країну у вівторок ввечері.
Ґотбі акцентував увагу на правах людини:
– «Усі люди заслуговують на свободу та базові умови життя. Саме це і виборюють ці жінки — право бути вільними і бути тими, ким вони хочуть бути. І ми маємо підтримати їх у цьому».
Редактор Omega.lviv.ua, відповідає за технічний розвиток видання. Займається веброзробкою, адмініструванням серверів і SEO, тому дбає, щоб новини швидко з'являлися на сайті та зручно читалися з будь-якого пристрою. Пише про технології, транспорт і міське життя Львова.
Звісно, важливо визнати сміливість іранських футболісток, але чи справді можна їх називати «героями» лише за мовчазну відмову від гімну? Це не єдине, що визначає їх боротьбу за права. І, чесно кажучи, цікаво, як довго вони можуть залишатись в безпеці після всіх цих заяв. Люди все ще гинуть на вулицях Ірану, а тут говоримо про футбольний матч. Чи не занадто ми ідеалізуємо цей вчинок?
Ця ситуація з жіночою збірною Ірану може стати символом боротьби за права жінок не лише в Ірані, а й в усьому світі. Вони показали, що навіть у складних умовах можна відстоювати свої цінності. Можливо, це спонукатиме звичайних людей говорити про права та свободи в своїй країні. Сподіваймося, що підтримка міжнародної спільноти допоможе їм знайти безпечне місце для життя.