Юрій Луценко презентував у Івано-Франківську повість «Птах і Фікус. Смертельна відпустка»

, , 

7 Листопада, 2026

Анастасія Павлова

Книжка на столі поруч із каскою і фікусом

5 листопада в Івано‑Франківську політик і ветеран Юрій Луценко презентував повість «Птах і Фікус. Смертельна відпустка» у жанрі «мілітарі‑панк». Книжка налічує 240 сторінок і, за словами автора, була написана на телефоні за десять днів відпустки.

Як і коли з’явився роман

Луценко розповів, що ідея зʼявилася під час поїздки на ювілей дружини, коли він мусив провести десять днів на пляжі і не витримав сидіти без діла. Автор каже, що саме в цей час набрав текст на телефоні і здивувався швидкості роботи.

“У моєї дружини був ювілей, а я страшенно непосидючий. А тут виявилося, що треба десять днів лежати на пляжі. І я оцим самим пальцем на оцьому телефоні всі ці 240 сторінок написав. І сам здивувався, як легко це йде”, — розповів автор.

Він також підкреслив, що певною метою книги було поділитися історіями й переживаннями, які допомагали йому зберігати оптимізм під час служби. Твір поєднує військові пригоди, фантастику та чорний гумор.

Книжка на дерев’яному столі поруч із каскою і фікусом

Сюжет, прототипи персонажів та реальні епізоди

У сюжеті герої потрапляють у полон до китайців, які прагнуть створити їхні цифрові копії для розробки ідеального солдата; згодом тими ж технологіями цікавляться американці та мексиканські наркокартелі. Автор назвав фантастику фоном для подій, які ставлять героїв перед універсальними питаннями.

“Фантастика там — це лише тло, щоб більш динамічно рухалися обставини, які змушують героїв відповідати на запитання, які у всіх нас є”, — пояснив автор.

Прототипами персонажів стали побратими: оператор БПЛА з позивним Птах та київський айтівець Фікус, який на війні втратив ногу, але зберіг почуття гумору. Ще одна героїня, Баштанка, — збірний образ українських жінок, яких надихнули розповіді, почуті під час служби на півдні України.

До книги увійшли також епізоди з реального життя військових, інколи в кілька речень, але з великим життєвим навантаженням. Першими читачами рукопису стали побратими Луценка; автор хотів показати характер українців — самоорганізацію, гумор, взаємодопомогу та готовність діяти.

“Я просто розповідаю про те, що для мене пережите там, в окопах, було імпульсом, — показати всю красу, героїзм і строкатість нашого народу в одному флаконі”, — зазначив Луценко.

Автор матеріалу
Анастасія Павлова
Журналістка

Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України — Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.

Залишити коментар