Я працював переговорником із заручниками протягом 10 років.

Ніккі Пефект, яка протягом десяти років працювала переговорником із заручниками у столичній поліції Лондона, поділилася своїм унікальним досвідом. Вона переконана, що навички, набуті в підрозділі переговорів Нью-Скотленд-Ярду, можуть виявитися напрочуд корисними у батьківстві.

За понад тридцять років служби у поліції, включно з роботою в міжнародній команді переговорників з кризових ситуацій, Ніккі неодноразово стикалася з ситуаціями, коли баланс між збереженням спокою та емоційним зривом був надзвичайно крихким. Вона відзначає, що в батьківських стосунках часто виникають подібні моменти, коли неможливо передбачити, як саме пройде розмова.

В інтерв’ю подкасту BBC «Parenting Download» Ніккі назвала три основні техніки, які допоможуть батькам залишатися спокійними і зберігати контроль над ситуацією:

1. Надайте дитині «вибір без вибору»

   • Діти регулярно випробовують межі дозволеного та часто навмисно протистоять проханням дорослих.
   • Замість того, щоб встановлювати свою авторитетну позицію, нагадуючи про повчальні «тому що я так сказав», Ніккі радить використовувати техніку «вибору без вибору».
   • Цей метод полягає у тому, щоб запропонувати дитині вибір між двома варіантами, обмеженими батьківською волею, що дає відчуття контролю і впливу, але у результаті веде до бажаного дорослими сценарію.
   • Наприклад: можна запитати, чи хоче дитина одягти куртку в будинку чи на вулиці.
   • Іншим прикладом служить ситуація, коли дитина відмовляється їсти овочі — їй можна запропонувати обрати між брокколі та брюссельською капустою.
   • Такий підхід не гарантує миттєвого результату, але істотно знижує опір і сприяє більш ефективній комунікації.

2. Зачекайте 90 секунд перед відповіддю

   • Коли виникають складні емоційні ситуації, Ніккі радить утриматися від миттєвої відповіді щонайменше півтори хвилини.
   • Ця пауза допомагає уникнути емоційної реакції і дає змогу обдумати свою позицію.
   • Як наголосив один із агентів ФБР, «у житті ви не можете змінити людей, але завжди можете обирати, як реагувати».
   • Важливо пам’ятати, що навіть під впливом сильних почуттів завжди існує можливість вибору на користь логіки.
   • Іноді доречна відповідь — визнання власних емоцій (наприклад: «Я зараз роздратований і мені потрібно подумати»), або просто мовчазне уважне слухання.
   • Особистим прикладом для Ніккі стала ситуація, коли її падчерка зізналася, що хоче провести Різдво з батьком та братами, які переїхали далеко.
   • Хоча внутрішня боротьба за те, щоб вона залишилась, була сильною, врешті-решт довелося «натиснути паузу» і зрозуміти, що це її свято, а не її власне, що допомогло планувати подальші спільні святкування.

3. Розумійте їхню точку зору

   • Вміння бачити ситуацію очима дитини, незалежно від її віку, є ключовим моментом у переговорному процесі.
   • Це дозволяє не просто нав’язувати своє рішення, а подавати його як взаємовигідний варіант, адже дитина почувається почутою і важливою.
   • Цей підхід Ніккі називає «силою переговорів» — за умови чесного і відкритого спілкування люди більшою мірою приймають запропоновані аргументи.
   • Частим джерелом конфліктів у сім’ї є опір дитячим примхам, наприклад, під час встановлення часу відходу до сну.
   • Для дитини різка зміна режиму може означати втрату контролю і викликати гнів або сльози.
   • Тому запропонований нею спосіб — поступове ознайомлення з розпорядком дня одразу після повернення додому.
   • Потрібно грамотно інтегрувати інформацію про вечірні ритуали і періодично їй нагадувати, наприклад: «Спочатку вечеря, потім дивимося телевізор, а після цього — сон».
   • Такий попередній обхід дозволяє дитині відчути інформованість і належність до процесу, що значно зменшує кількість емоційних вибухів.

Таким чином, професійний досвід у сфері кризових переговорів може стати надзвичайно цінним для тих, хто прагне виховувати дітей у гармонії, з повагою до їхньої особистості та з умінням долати складні моменти в спілкуванні.

Автор матеріалу

Анастасія Павлова

Журналістка

Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України — Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.