Українці, які через війну залишилися без роботи та доходу, отримали новий спосіб офіційно зафіксувати свої втрати. І йдеться не лише про людей, яких звільнили з підприємства після обстрілу чи окупації.
З 25 серпня у міжнародному Реєстрі збитків запрацювала нова категорія А3.4 «Втрата оплачуваної роботи». Подати заяву можна онлайн через портал Дія. Враховуються втрати, які виникли з 24 лютого 2022 року.
Втратили роботу через війну — тепер це можна зафіксувати
Ситуації можуть бути дуже різними. Підприємство зруйнувала ракета. Магазин закрився після окупації міста. Компанія залишила регіон і працівники втратили свої місця. Людина була змушена виїхати та більше не могла виконувати роботу, яка приносила їй стабільний дохід.
Саме для таких випадків і відкрили категорію А3.4.
Вона стосується втрати доходу від оплачуваної роботи або самозайнятості, якщо це стало наслідком міжнародно-протиправних дій Росії проти України. Важливий момент полягає в тому, що мова не тільки про класичне офіційне працевлаштування.
Подати заяву можуть навіть ті, хто працював без договору
Це одна з найбільш важливих деталей нової категорії.
Реєстр не обмежується лише працівниками, які мали трудову книжку, контракт та офіційно нараховану зарплату. Заяву можуть подати й люди з іншими форматами зайнятості.
Зокрема, це стосується тих, хто
- працював за трудовим договором або контрактом
- виконував роботу за цивільно-правовим договором
- був самозайнятим
- домовлявся про роботу усно
- надавав послуги без оформленого договору, але отримував за це гроші
Тобто ситуація, коли людина працювала без письмового контракту, автоматично не закриває їй шлях до Реєстру. Головне, щоб оплачувана робота справді була і людина могла пояснити та, за можливості, підтвердити її втрату.
Наприклад, роботу втратили ще у 2022 році
Чекати, що нова категорія стосується лише недавніх випадків, не потрібно.
Можна заявляти про втрати, які виникли ще на початку повномасштабного вторгнення. Відлік починається з 24 лютого 2022 року.
Наприклад, людина працювала у кав’ярні в Маріуполі й отримувала щомісячну зарплату. Після окупації міста заклад перестав працювати. Або працівник мав роботу на виробництві, яке було знищене під час обстрілу. Ще один поширений випадок — неможливість повернутися на робоче місце на тимчасово окупованій території.
Такі обставини можуть бути підставою для звернення, якщо втрата відповідає правилам категорії.
Який дохід можна заявити як втрачений
Мова йде не просто про запис у трудовій книжці чи сам факт звільнення. Реєстр охоплює саме фінансові втрати, яких людина зазнала через те, що більше не могла виконувати оплачувану роботу.
Це може бути заробітна плата та інші виплати, пов’язані з роботою.
Для самозайнятих осіб важливо розрізняти втрату доходу від власної праці та збитки підприємницької діяльності. Для втрати приватного підприємництва Реєстр має окрему категорію А3.5.
Не кожне звільнення підпадає під нову категорію
Сам факт того, що людина залишилася без роботи після 24 лютого 2022 року, ще не означає, що заява автоматично відповідатиме вимогам.
Має бути зв’язок між втратою роботи та російською агресією.
Якщо, наприклад, людина звільнилася за власним бажанням з причин, які не пов’язані з війною, сама дата звільнення нічого не змінює. Інша ситуація, коли роботодавець припинив роботу через бойові дії, підприємство було зруйноване або робоче місце залишилося на окупованій території.
Саме обставини втрати роботи матимуть значення під час розгляду заяви.
Як подати заяву через Дію
Їхати до державної установи чи надсилати паперові документи поштою не потрібно. Подання доступне онлайн.
На порталі Дія потрібно знайти послугу міжнародного Реєстру збитків, авторизуватися та вибрати категорію А3.4 «Втрата оплачуваної роботи».
Далі потрібно заповнити форму. У ній заявник описує роботу, отримуваний дохід та обставини, за яких він його втратив.
До заяви можна додати документи й інші докази. Після заповнення її потрібно підписати електронним підписом та відправити. Дія вказує, що послуги Реєстру збитків доступні саме через електронну форму.
А якщо документів про роботу майже не залишилося
Після кількох років війни це цілком реальна ситуація.
Хтось залишив папери в окупованому місті. У когось знищений офіс разом з архівами. Частина компаній давно закрилася, а зв’язатися з колишнім роботодавцем неможливо.
Особливо непросто людям, які працювали за усною домовленістю. Однак правила нової категорії прямо передбачають і такі випадки.
Тому варто зібрати все, що залишилося і може підтвердити зайнятість та дохід. Це можуть бути договори, довідки, інформація про виплати, банківські перекази, листування щодо роботи або інші матеріали.
Не в кожного заявника буде однаковий комплект документів. Ситуації людей, які втратили роботу через війну, надто різні, щоб звести їх до одного шаблону.
Працювали неофіційно — право на заяву все одно є
Ця деталь особливо актуальна для людей, які працювали у сфері послуг, виконували разові замовлення, отримували оплату за проєкти або мали домовленість із роботодавцем без підписаного контракту.
Реєстр прямо включив до потенційних заявників тих, хто працював або надавав послуги навіть без письмового чи усного договору, але отримував за це оплату.
У такому випадку питання доказів стає особливо важливим. Варто додати все, що може показати, що робота справді виконувалася і приносила дохід.
Заява не означає, що гроші виплатять одразу
Тут важливо не плутати Реєстр збитків із програмами, де після схвалення заявки одразу призначають виплату.
Міжнародний Реєстр поки збирає та фіксує заяви українців про шкоду, втрати й збитки, завдані російською агресією.
Рада Реєстру вирішує, чи може конкретна заява бути внесена до системи. Але навіть позитивне рішення ще не означає, що компенсацію вже призначили або визначили її суму.
Розгляд заяв по суті, оцінювання втрат і безпосереднє присудження компенсацій має відбуватися в межах майбутнього міжнародного компенсаційного механізму. Його ще створюють.
У Реєстрі вже є окремі категорії для різних втрат
Втрата роботи стала ще одним напрямком, за яким українці можуть документувати наслідки російської агресії.
У системі вже передбачені категорії, пов’язані з пошкодженням або знищенням житла, втратою місця проживання, пошкодженням нежитлової нерухомості, втратою приватного підприємництва та втратою доступу до нерухомості на тимчасово окупованих територіях.
Окремі категорії стосуються шкоди, завданої людям, бізнесу та державі.
Тепер до цього переліку приєдналася й втрата оплачуваної роботи. Для багатьох українців це збитки, які накопичувалися місяцями або навіть роками.
Заявити можна про втрати з першого дня вторгнення
Ключова дата для нової категорії — 24 лютого 2022 року.
Сам Реєстр збитків створений для збору заяв про шкоду та втрати, завдані агресією Росії з цієї дати на території України в її міжнародно визнаних кордонах.
Тому навіть якщо людина втратила роботу чотири роки тому, вона може перевірити, чи підпадає її ситуація під категорію А3.4.
Перед поданням варто відновити хронологію подій. Де людина працювала. Яку роботу виконувала. Який дохід отримувала. Коли саме роботу було втрачено. Які події війни до цього призвели.
Чим точніше описана ця історія та чим більше підтверджень збереглося, тим повнішою буде заява до Реєстру збитків.
