Постанова Кабміну номер 1288 від 15 жовтня, яку підписав прем’єр Сергій Корецький, змінила правила доступу до укриттів навчальних закладів. У садочки сторонніх не пускатимуть узагалі. До шкіл пустять тільки тоді, коли окремо дозволить місцева влада. Проте тисячі людей роками бігали саме в ці підвали, бо інших поблизу просто немає. Куди їм іти тепер, документ не пояснює.
Що змінилося
Укриття садочка тепер призначене лише для дітей і персоналу. Хто раніше пересиджував там тривогу, на нього більше розраховувати не може.
Зі школами трохи м’якше. Під час уроків укриття теж передусім для учнів і вчителів, але ОВА чи орган самоврядування можуть дозволити пускати мешканців. Тоді школа має виконати чималий перелік вимог:
- розділити укриття на зони для дітей і дорослих;
- розставити вказівники й визначити маршрути проходу;
- не пускати сторонніх у класи та інші приміщення;
- забезпечити дітям окремі санвузли й умови для дітей з особливими потребами;
- організувати супровід людей уночі, у вихідні та свята.
З дітьми в укритті мають бути вчителі, а якщо є можливість, ще психолог і поліцейський чи охоронець. Школи, куди пускають людей, зобов’язані повідомляти про це на своєму сайті або сайті засновника.
Альтернативи в постанові немає
Документ детально розписує, як обмежити доступ, але не пропонує нічого натомість. У ньому згадується планування укриттів публічного доступу, тобто відкритих для всіх. Проте немає ні переліку замінників, ні строку, за який людям, що втратили своє укриття, мають знайти інше.
Для пенсіонера, мами з візочком чи людини на милицях зайві кілька сотень метрів до іншого сховища означають дуже багато. Особливо в Києві, куди балістика, за оцінками військових, долітає за 2-4 хвилини, а сирена часом вмикається із запізненням. Тому виникають цілком практичні питання. Чи рахувала хоч одна адміністрація, скільки людей ховалися в школах і садках? Чи знайшли для них найближчу заміну? Чи хтось сказав мешканцям, куди тепер бігти?
Найнеприємніше питання стосується відповідальності. Людина прибігає до найближчої школи під час обстрілу, а її не пускають, бо так написано в правилах. Якщо вона не встигне до іншого укриття, хто за це відповідатиме? Постанову ухвалив уряд, рішення щодо шкіл ухвалює місцева влада. Автоматично відповідальність ні на кого не ляже, адже в кожному випадку довелося б окремо доводити, хто і що зробив не так. Але чи вистачить у разі трагедії самого офіційного співчуття, якщо людям навіть не повідомили, де тепер найближче відкрите сховище?
Як із цим у Києві
За даними міста станом на 19 жовтня, у Києві є понад 4,3 тисячі укриттів різної форми власності. Від початку року додали 72 нові об’єкти загальною площею близько 21,6 тис. кв. м, а на транспортних об’єктах обіцяють поставити мобільні укриття. Однак загальна цифра нічого не каже про те, як ці укриття розкидані по районах. Скільки киян справді дістануться до сховища за ті кілька хвилин? Чи всі точки на карті відчинені під час тривоги? І чи врахувала команда Віталія Кличка нові правила для шкіл і садочків? Відповідей поки немає, а в кварталах, де шкільний підвал був єдиним укриттям, ці питання стоять найгостріше.
Поки чиновники розбираються, перевірити своє укриття варто самим і заздалегідь. Кияни можуть знайти карту на міському геопорталі та в “Київ Цифровому”, в інших містах таку інформацію публікує місцева влада. Якщо ви ходили в школу, з’ясуйте, чи пускають туди досі. Обов’язково визначте запасне місце на випадок, якщо найближчі двері виявляться зачиненими.
Редакторка Omega.lviv.ua. Відповідає за відбір тем і підготовку новин Львова та Західної України до публікації. Стежить, щоб кожен матеріал мав перевірене першоджерело і був викладений зрозумілою мовою.