Київ домовляється з Польщею та Словаччиною про те, щоб частину митних перевірок українських зерновозів проводили вже на їхній території. Ідея проста: фури не повинні годинами стояти біля українського кордону, куди дедалі частіше прилітають російські дрони. Речник МЗС Георгій Тихий підтвердив, що Україна хоче розширити практику спільного контролю і передусім розраховує домовитися з Польщею.
Черги як мішень
Як це виглядає зараз? Фура з пшеницею під’їжджає до кордону, а попереду вже стоять сотні таких самих. Документи оформлюють годинами. Наприклад, 21 жовтня на одному з пунктів пропуску на Волині в черзі стояли понад 1200 вантажівок, і всі вони були нерухомою ціллю.
Удари вже були. 16 жовтня російський дрон влучив у митний термінал на Волині, де загорілися близько десяти вантажівок і постраждала одна людина. 9 вересня росіяни атакували пункт пропуску на кордоні з Молдовою, загинули двоє людей. А 24 вересня через обстріл польська сторона тимчасово виводила людей із пунктів “Зосин” і “Дорогуськ”. Загалом від початку великої війни зафіксовано 11 атак на прикордонну інфраструктуру, сім із них припали на 2026 рік. У МЗС переконані, що Росія б’є по переходах навмисно, аби зірвати український експорт.
Як може працювати нова схема
Перевірки ніхто не скасовує, їх лише хочуть перенести. Фура перетинає кордон, їде до спеціального майданчика в Польщі, там проходить митне оформлення і рушає далі, до покупця або в порт. Поки що це лише модель. Не визначено, де будуть майданчики, хто оформлюватиме вантажі, чи знадобляться нові термінали і як організувати рух, щоб не створити нових заторів уже по той бік кордону.
Досвід у України є, бо спільні пункти контролю вже працюють на кордоні з Молдовою. В Єврокомісії ідею перенесення перевірок підтримують, але з Польщею та Словаччиною рішення ще треба погодити.
Є й важливий нюанс щодо торгівлі. Новий порядок не відкриває польський чи словацький ринок для українського зерна. Обмеження на імпорт окремих видів агропродукції в цих країнах залишаються, а йдеться лише про безпечний транзит.
Експорт працює наполовину
У вересні Україна вивезла 2,4 млн тонн агропродукції. За словами Тараса Висоцького, який у уряді відповідає за аграрний сектор, це лише 46% від того, що країна могла б продати. Висока представниця ЄС Кая Каллас оцінює втрати від зруйнованої логістики приблизно в 60 млн євро щодня.
До війни основна частина зерна йшла морем, і одне судно забирало стільки, скільки сотні, а то й тисячі фур. Тепер більше везуть суходолом, через Польщу та Словаччину, зокрема до портів Ґданська, Ґдині, Щецина і Свіноуйсьця. Проте для цього потрібні вільні термінали, вагони і склади, а все це коштує грошей і часу.
Дунай теж допомагає. У серпні цим маршрутом перевезли близько 600 тисяч тонн, а у вересні вже 1,16 млн. Обмеження є й тут: при низькій воді судна йдуть недовантаженими, а порти працюють на межі. Розглядають і Балтику, але маршрут туди довший і дорожчий. Тож Україна намагається тримати кілька шляхів одночасно, щоб збій на одному не зупиняв експорт повністю.
Коли запрацює новий порядок
Станом на 25 жовтня жодних угод ще не підписано. Тихий каже, що з Польщею хочуть домовитися якнайшвидше, однак дати запуску немає. Не відомо й те, які пункти пропуску перейдуть на нову схему і чи поширять її на всі агровантажі. Поки що перевізники працюють за старими правилами.
Редакторка Omega.lviv.ua. Відповідає за відбір тем і підготовку новин Львова та Західної України до публікації. Стежить, щоб кожен матеріал мав перевірене першоджерело і був викладений зрозумілою мовою.