Угорщина знову загальмувала переговори про вступ України до ЄС. 17 липня на засіданні робочої групи Ради Євросоюзу з питань розширення, відомої як COELA, угорська делегація не підтримала початок процедури відкриття кластерів №2 та №3. Йдеться про два великі блоки, пов’язані з внутрішнім ринком, економікою, цифровізацією, соціальною політикою та освітою.
Будапешт водночас був готовий погодитися на відкриття третього кластера для Молдови. Такий варіант не підтримала більшість держав ЄС. Представники інших країн виступили проти розділення України та Молдови, які досі рухалися переговорним шляхом паралельно. У результаті рішення не ухвалили ні щодо Києва, ні щодо Кишинева.
Які переговорні блоки вже відкрили
Попри нову затримку, євроінтеграція України у 2026 році помітно просунулася. 15 червня Євросоюз офіційно відкрив перший кластер — «Основи процесу вступу». Він охоплює судову систему, фундаментальні права, безпеку, державні закупівлі, статистику та фінансовий контроль. Для цього блоку ЄС також визначив проміжні показники, яких Україна має досягти під час подальших реформ.
14 липня у Брюсселі відбулася третя міжурядова конференція Україна — ЄС. На ній сторони відкрили шостий кластер «Зовнішні відносини». Він включає торговельну політику, міжнародні відносини, а також спільну зовнішню, безпекову й оборонну політику. Таким чином, із шести тематичних блоків для України наразі офіційно відкриті два.
Чому кластери №2 і №3 такі важливі
Другий кластер має назву «Внутрішній ринок». Він стосується вільного руху товарів, працівників, послуг і капіталу, конкурентної політики, фінансових послуг, корпоративного права та захисту споживачів. Фактично це правила, за якими працює спільний європейський економічний простір.
Третій кластер охоплює конкурентоспроможність та інклюзивне зростання. До нього входять цифрова трансформація, медіа, податкова й митна політика, зайнятість, соціальний захист, промисловість, наука, освіта та культура. Саме в межах цього блоку перевіряють, наскільки законодавство і державні інституції країни-кандидатки готові працювати за правилами ЄС.
Відкриття кластера ще не означає завершення переговорів або автоматичного членства. Після цього Україна повинна виконувати визначені умови, змінювати законодавство та доводити, що нові норми діють на практиці. Лише потім окремі глави можуть бути тимчасово закриті.
Чому без згоди Угорщини процес зупиняється
Вступ України до Євросоюзу залежить не лише від виконання реформ. Для ключових рішень на цьому шляху необхідна одностайна підтримка всіх 27 держав-членів. Тому навіть одна країна може затримати погодження спільної позиції ЄС або проведення міжурядової конференції.
Європейська методологія передбачає 33 переговорні глави, об’єднані у шість кластерів. Спочатку Єврокомісія перевіряє відповідність українського законодавства нормам ЄС. Цей процес називають скринінгом. Україна завершила його у вересні 2025 року, після чого держави-члени мали перейти до послідовного відкриття переговорних блоків.
Єврокомісія ще восени 2025 року повідомляла, що Україна виконала умови для відкриття першого, другого та шостого кластерів. Щодо інших блоків Брюссель очікував подальшого виконання необхідних критеріїв. Однак позитивна оцінка Єврокомісії не скасовує потреби в політичному рішенні держав ЄС.
На чому наполягає Будапешт
Однією з головних тем у відносинах України та Угорщини залишаються права угорської меншини на Закарпатті. Будапешт упродовж кількох років висуває вимоги щодо використання угорської мови в освіті, статусу шкіл національних меншин, культурних прав і представництва угорської громади.
У 2026 році Київ і Будапешт проводили двосторонні консультації. Українська сторона підготувала план заходів, спрямований на врегулювання частини суперечностей. Саме домовленості навколо цього документа допомогли отримати згоду всіх держав на відкриття першого кластера у червні. Кіпрське головування в Раді ЄС тоді прямо повідомило про прогрес у переговорах між Україною та Угорщиною.
Проте згода на один блок не означала автоматичного розблокування всього процесу. Наприкінці червня угорська делегація вже гальмувала технічну підготовку до відкриття кластерів №2–6. Після консультацій країнам вдалося погодити шостий кластер, але два наступні блоки знову не отримали одностайної підтримки.
Чому Україну і Молдову не захотіли розділяти
Україна та Молдова подали заявки на членство після початку повномасштабної війни й отримали статус кандидатів у червні 2022 року. Формальні переговори України з ЄС та Молдови стартували одного дня — 25 червня 2024 року. Відтоді Брюссель намагався синхронізувати ключові етапи для обох держав.
Позиція інших членів ЄС під час засідання COELA 17 липня показала, що більшість не готова легко відмовитися від цього підходу. Коли Угорщина запропонувала пропустити вперед лише Молдову, необхідної підтримки не знайшлося. Через це відкриття кластерів ЄС для двох країн знову залишилося на рівні дипломатичних консультацій.
Водночас паралельний рух не закріплений як безумовне правило на весь переговорний процес. Кожну країну-кандидатку оцінюють за її власними результатами. Тому в майбутньому швидкість проходження окремих етапів може відрізнятися.
Переговори не зупинені повністю
Нове вето Угорщини стосується конкретного процедурного рішення, а не скасування переговорів про членство. Україна вже працює у межах відкритих кластерів №1 і №6, виконує проміжні критерії та продовжує адаптувати законодавство до норм ЄС.
Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка після відкриття шостого кластера заявляв, що процес не відкладений до завершення літньої перерви. За його словами, обговорення наступних блоків має продовжуватися на зустрічах представників держав-членів у Брюсселі.
Найближчим практичним завданням залишається узгодження спільних позицій ЄС щодо кластерів «Внутрішній ринок» і «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Для їх офіційного відкриття потрібні домовленості на робочому рівні, згода всіх країн Євросоюзу та проведення наступної міжурядової конференції.
На якому етапі перебуває Україна
Станом на 18 липня 2026 року для України відкрито два із шести переговорних кластерів. Ще чотири залишаються попереду: внутрішній ринок, конкурентоспроможність та інклюзивне зростання, зелений порядок денний і стале сполучення, а також ресурси, сільське господарство та політика згуртованості.
Кожен із них охоплює кілька глав і потребує окремого рішення Ради ЄС. Тому членство України в ЄС залежатиме і від темпу реформ, і від здатності держав-членів досягати одностайності. Поки Будапешт не погоджує кластери №2 та №3, їх офіційне відкриття залишається заблокованим.
