У Тернополі встановили індивідуальний пам’ятник на Пантеоні Героїв

, , 

10 Листопада, 2026

Анастасія Павлова

стилізована сцена з бронзовою скульптурою, гранітною плитою і квітами

У Тернополі на Пантеоні Героїв встановили індивідуальний пам’ятник загиблому захиснику Віталію Стаднику після рішення Верховного Суду; монтаж завершили ввечері 9 листопада.

Судовий спір і рішення

Конфлікт щодо облаштування могили тривав із жовтня 2023 року: родина Стадників почала роботи за індивідуальним проєктом, встановивши гранітні плити, після чого фахівці СКП «Ритуальна служба» вимагали демонтаж. Пізніше працівники підприємства разом із правоохоронцями демонтували бетонну основу та гранітні плити, і родина звернулась до суду.

Справа дійшла до Верховного Суду, який у квітні 2026 року частково задовольнив касаційну скаргу батька Віталія Стадника і визначив порядок подальших дій щодо могили.

«Також зобов’язати СКП «Ритуальна служба» надати позивачу інформацію (з точним визначенням) про фактичне місце поховання та фактичні розміри земельної ділянки, виділеної під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого захисника, станом на дату його поховання 08 жовтня 2022 року. У решті рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 березня 2025 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає», - йдеться в постанові від 8 квітня 2026 року.

Опис пам’ятника й реакція родини

Пам’ятник виготовили за індивідуальним проєктом із бронзи та граніту: у центрі - бронзова скульптура захисника майже в людський зріст, поруч - гранітна плита з золотистими написами, світлиною та позивним «Прокурор». Родина каже, що пам’ятник готували ще у 2023 році, але встановити змогли тільки після судового рішення.

«Ми мали його встановити ще після першого жовтня у 2023 році. Він у нас уже тоді був готовий. Але всі ці суди, всі ці скандали… Тому три роки пам’ятник простояв у майстерні хлопців, які його робили. І тільки тепер, коли ми отримали постанову Верховного Суду, коли домоглися дозволу, виконали заплановане. Нам важко і боляче дався цей памʼятник, - розповіла Марія Стадник.»

стилізована сценa з бронзовою скульптурою на гранітній плиті та квітами

Мати також описує художню ідею пам’ятника: скульптуру зробили так, ніби захисник стоїть у квітучому полі зі зброєю, спершись на гору; на могилі встановили козацький хрест, фото в прокурорській формі, табличку з роками життя і текст від родини, а також лампадки. За словами Марії Стадник, під час встановлення перешкод від інших родин не було, а за виконанням рішення стежили представники Державної виконавчої служби та поліції.

«Там було тихо. Державна виконавча служба супроводжувала виконання рішення разом із поліцією. У постанові чітко написано, що не можна чинити перешкод у встановленні індивідуального пам’ятника, тому, думаю, усім це було зрозуміло, - каже Марія Стадник.»

Коментар авторки концепції Пантеону

Дарця Веретюк, авторка та співавторка проєкту Пантеону Героїв у Тернополі, бачила індивідуальний пам’ятник, але зазначила, що він не вписується в принципи проєкту. Веретюк працювала з родинами загиблих над уніфікованою концепцією світлого військового некрополя та вела юридичні спори щодо збереження єдності оформлення поховань.

«Навіть з використанням козацького хреста індивідуальний памʼятник ніяк не вписується в концепцію Пантеону Героїв, бо будь-яка відмінність - це її порушення. Сама суть концепції в ідеї рівності, світлі і памʼяті в аскетичних і мілітарних формах, - пояснює Дарця Веретюк. - Процедура оскарження Верховного Суду є, треба звертатися в Європейський суд з прав людини, але це може зробити лише фізична особа. Так як родина Стадників судилася з СКП «Ритуальна служба», яка є юридичною особою, отже звертатися немає кому, не дозволено. Родини інших загиблих захисників не можуть цього зробити, оскільки вони є третьою стороною у цій справі, а не позивачі чи відповідачі.»

Пантеон Героїв облаштовують на території Микулинецького кладовища: там встановлюють однакові пам’ятники у вигляді хрестів із білого пісковика, з іменами, роками життя та місцями для фотографій, а позаду поховань - меморіальна стіна і тротуари з бруківки.

Автор матеріалу
Анастасія Павлова
Журналістка

Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України - Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.

Залишити коментар