У середу в Нью-Йорку на урочистому зібранні, коли повітря наповнилося очікуванням, кандидат і новообраний мер — Мамдані — звернувся до зібраної аудиторії з потужною риторикою. Він розпочав із прямої цитати з промови першого прем’єр-міністра Індії, Джавахарлала Неру, виголошеної опівночі 1947 року, коли країна пробуджувалася до незалежності:
«Історія дарує рідко миті, коли ми виходимо з минулого в нове».
Далі Мамдані продовжив: «Коли епоха завершується і душа нації знаходить свій голос. Сьогодні ми крокуємо від старого до нового».
Після завершення слова він дав сигнал — і зал наповнився звуком головної теми з боллівудського хіта 2004 року Dhoom, а одразу за нею пролунала композиція «Empire State of Mind» від Jay‑Z і Alicia Keys. Ці музичні моменти отримали новий символічний відтінок: адже мова йшла про обрання першого мера індійського походження в місті — і музика стала частиною святкування та реконструкції історичної події.
Виборча кампанія Мамдані була непересічною: він майстерно використав боллівудські мотиви як комунікаційний інструмент, підкресливши свої південно-азійські корені. Його мати — режисерка Міра Наїр, батько — учений угандійського походження Махмуд Мамдані. У соцмережах він часто звертається до прихильників гінді, використовує образи й діалоги з популярних фільмів Боллівуду.
Кульмінацією вечора стало повернення до слів Неру. Саме 77 років тому в затхлому залі Конституційної асамблеї в Делі Неру розпочав промову такими словами:
«Давним-давно ми уклали угоду з долею, і настав час, коли ми маємо виконати нашу обіцянку — хоч і не повністю, але суттєво».
Він продовжував:
«Опівночі, … Індія прокинеться до життя і свободи».
Ці слова прозвучали напередодні 15 серпня 1947 року — моменту здобуття незалежності після майже двох століть колоніального панування.
У своїй промові Неру говорив про радість, але не менш — про відповідальність. Він попереджав: свобода — це не фініш, а початок: «не період спокою чи відпочинку, а безперервної боротьби». Він закликав служити «мільйонам страждаючих», протистояти «бідності, невігластву, хворобам та нерівності в можливостях». Обіцяв, що робота Індії не скінчиться «доки існуватимуть сльози та страждання».
Сьогодні Мамдані, звертаючись до аудиторії в Нью-Йорку, дав зрозуміти — образно, але чітко — що його обрання має значення ширше, ніж традиційна міська політика. Багато хто бачить у його зверненні до промови Неру символ нового початку — нового політичного клімату, нової надії, нового голосу в масштабі міста.
Незважаючи на те, що слова Неру адресували цілій нації, а не місту, паралель була вдало проведена: одне покоління здобуло свободу, інше — сьогодні прагне здійснити нову обіцянку. Ідея була проста: коли нація чи місто отримує можливість висловитися, коли народ відчуває, що він має голос — тоді народжується нова епоха.
Для Мамдані це значить прийняти виклик. І хоча обставини відрізняються від тих, які мав Неру в 1947 році, суть залишається: нова влада — нова відповідальність. Він обіцяв, що його мандат не буде девізом легкодоступного тріумфу, а стартом для дій, які мають змінити життя міста.
Минуло кілька десятиліть, і Нью-Йорк має свою історичну мить. Мамдані стоїть перед власними викликами, але звернувся через минуле до майбутнього. І звернення до Неру стало не лише емоційним моментом, а також символом: коли приходить новий голос, старі історії можуть знайти нове звучання.
