У Львівському фотомузеї презентували книжку Юрія Гаврилюка «Михайло Грушевський, народжений у Холмі», яка розповідає про ранні роки, формування світогляду та маловідомі сторінки біографії історика.
Народився в Холмі
Михайло Грушевський народився в Холмі — місті з давніми руськими та українськими традиціями, яке в XIII столітті стало центром православної єпархії. Автор книжки коротко описує історію Холмщини як одного з осередків культурного й релігійного життя регіону.
Майбутній історик народився в будинку колишнього монастиря піарів, де діяли навчальні заклади, зокрема класична гімназія та вчительська семінарія, де викладав його батько. У холмській гімназії навчався й Михайло Косач — старший брат Лесі Українки.
Дитинство і навчання на Кавказі
Коли Михайлові було два роки, сімʼя виїхала з Холма і оселилася на Кавказі, де він навчався в гімназії російською мовою. Саме в ті роки юнак зрозумів, що стане істориком, хоча середовище навчання було переважно російськомовним.
Батько прищепив синові любов до українського: сімʼя під час відпусток їздила в Україну, де Михайло знайомився з народними традиціями, культурою і фольклором. Згодом у щоденнику він залишив відому записку.
«Гарно було би зробитись ватажком гурту українського, передовим бойцом усіх хлопців, любящих свою Вкраїну».
— Михайло Грушевський у щоденнику.
Перегляд історії України
Юрій Гаврилюк наголошує, що праці Грушевського, зокрема «Історія України-Руси», ламали традиційну побудову історії через призму російської історії. Книжка стисло пояснює, які авторитети й праці впливали на молодого гімназиста і як це відобразилося в його доробку.
У статті 1917 року «Хто такі українці і чого вони хочуть» Грушевський підкреслював відмінність українців від росіян і окреслював особливості української культури. Він писав, що росіяни теж
«признаються до нашої Київської Русі, від котрої пішла їхня освіта і культура».
— Михайло Грушевський (стаття 1917 року).
Символіка, переслідування та смерть
За часів Української Центральної Ради Грушевського обрали її головою, і тоді українським гербом став тризуб, який використовувався ще князем Володимиром. Львівський геральдист Андрій Гречило на презентації підкреслив, що Грушевський сприяв популяризації історичних символів через ілюстровану «Історію України» 1911 року, де були зображення печаток, монет і прапорів.
Після поразки визвольних змагань Грушевський повернувся до наукової роботи; у 1924 році він повернувся з еміграції до радянської України, працював у Всеукраїнській академії наук, а в березні 1931 року вимушено переїхав до Москви і невдовзі зазнав переслідувань. Михайло Грушевський помер у листопаді 1934 року в Кисловодську після операції від сепсису; про обставини смерті дослідники ставили запитання, і, як зазначає автор книжки, це була свого роду
«post scriptum до Голодомору 1932-1933 років та прелюдією масових розстрілів української інтелігенції у 1937».
— Юрій Гаврилюк. У книжці також згадується, що єдина донька Катерина була заарештована в роки сталінських репресій і померла в увʼязненні 1943 року, а спроби встановити памʼятник у Холмі у 2011 році й відзначення 160-річчя цього року за словами учасників урочистостей залишилися без уваги холмської місцевої влади.
Книжку надрукував видавничий дім «Памʼятки України», текст супроводжують ілюстрації документів і фотографії; головний редактор Анатолій Сєріков зазначив, що під час підготовки вперше застосували методику промт-реставрації архівних зображень за допомогою штучного інтелекту.
Журналістка Omega.lviv.ua. Пише про суспільне життя Львова та регіону: освіту, культуру, міські події та зміни, які стосуються щоденного життя людей. Працює з офіційними повідомленнями та першоджерелами й перевіряє факти перед публікацією.