9 жовтня у Львові на 110-му році життя померла Олена Рибалко. Її вважали найстаршою жителькою України. Вона пережила Голодомор, у роки війни була зв’язковою УПА і оперувала поранених повстанців, а потім десятиліттями лікувала львів’ян і пішла на пенсію лише у 89 років.
Про смерть Олени Кирилівни повідомила Львівська міська рада, пославшись на родину. Попрощатися з нею можна було в понеділок, 12 жовтня.
Найстарша українка
109 років і чотири місяці
Свій останній, 109-й день народження Олена Рибалко відзначила 2 червня 2026 року. Тоді до неї приходили представники міської влади з квітами та подарунками.
Останні роки вона була найстаршою мешканкою Львівської громади. А після того, як у січні 2026-го на Волині померла 109-річна Катерина Коць, її називали найстаршою жителькою всієї країни.
Життя, віддане медицині
У міськраді наголошують, що все своє життя Олена Кирилівна присвятила медицині та людям. Лікаркою вона працювала майже до 90 років і за цей час лікувала пацієнтів різного віку.
Дитинство на Вінниччині та Голодомор
Народжена 1917-го
Олена Рибалко народилася 2 червня 1917 року на Вінниччині. Там минули її дитинство та юність, і там же вона вирішила стати лікаркою.
Пам’ять про голод
У 1932-1933 роках, коли сталінський режим влаштував Голодомор, їй було 15. Вона бачила, як вимирали українські села.
Пізніше про це вона розповідала синам. Молодший, Олександр Невзгода, згадував, що мати добре пам’ятала ту трагедію. У родині знали людей, які померли з голоду, хоча за радянських часів говорити про це вголос було небезпечно.
Батька розстріляли енкаведисти
Кирило Рибалко
1930-ті принесли родині не лише голод, а й репресії. Батько Олени, Кирило Рибалко, воював за Українську Народну Республіку. Він був серед засновників Української автокефальної православної церкви і відстоював незалежне церковне життя.
Через це радянські каральні органи переслідували його неодноразово. У 1937 році трійка НКВС засудила його до розстрілу. За даними міськради, причиною стала саме боротьба за відновлення церковної автокефалії. Доньці тоді було 20, вона ще вчилася.
Пошуки правди
Син Олени Кирилівни розповідав, що мати намагалася знайти тіло батька серед жертв репресій. Згодом Кирила Рибалка реабілітували, і родина отримала матеріали його кримінальної справи.
Зв’язкова УПА
Медична освіта і війна
У 1944 році Олена закінчила Вінницький медичний інститут. Війна повністю змінила її життя.
За словами сина, вона допомагала братові Михайлу, пов’язаному з ОУН. Виконувала доручення зв’язкової і лікувала учасників підпілля.
Операції у схронах
Олена Кирилівна оперувала поранених повстанців просто в підпільних укриттях. За таке тоді можна було поплатитися арештом або життям.
У міськраді підтверджують, що вона не лише передавала інформацію, а й безпосередньо рятувала бійців УПА. Там наголошують, що в ті роки вона не стояла осторонь боротьби за свободу і заради порятунку інших ризикувала власним життям.
Як вона уникла вивезення до Німеччини
Швабра замість диплома
Олександр Невзгода переказав родинну історію з часів німецької окупації. Студентів медінституту тоді намагалися вивезти на примусові роботи до Німеччини.
Під час облави Олена схопила швабру, накинула халат прибиральниці і заходилася мити коридор. Німці студентку в ній не впізнали.
Втеча сестри
Її сестрі Анні пощастило менше: дівчину схопили й посадили в потяг. Проте вона вистрибнула з вагона крізь відкритий люк і втекла. Цю історію син розповів журналістам у червні 2026-го, коли мати святкувала 109-річчя.
Львів і десятиліття лікарської практики
Переїзд на Львівщину
У середині 1940-х Олена Рибалко переїхала на Львівщину. Син називає 1944 рік, у матеріалах міськради фігурує 1946-й.
Тут вона очолювала Пустомитівську районну лікарню. Потім багато років працювала дільничною терапевткою у Львові.
До 20 викликів за день
За словами сина, її дільниця була в районі Винниківського ринку. Доводилось постійно їздити до хворих, а під час епідемій грипу набиралося по 16-20 викликів за день.
Попри навантаження, вона й далі приймала в поліклініці та ходила до пацієнтів додому. Рідні згадують, що Олена Кирилівна добре знала своїх хворих, пам’ятала їхні сімейні обставини та історії хвороб.
Відомі пацієнти
Серед її пацієнтів були не лише звичайні львів’яни, а й відомі люди. Вона лікувала поета й громадського діяча Дмитра Павличка, історика Івана Крип’якевича та священника Йосифа Кладочного. Про це розповідали і міськрада, і родина.
У медицині Олена Рибалко пропрацювала понад шість десятиліть. На пенсію вона пішла лише у 89 років.
Життя після ста років
Город у 107
Навіть у глибокій старості Олена Кирилівна лишалася активною. У червні 2026 року про це розповів її молодший син Олександр Невзгода – торакальний хірург, кандидат медичних наук, доцент.
Мати звикла багато працювати й ходити пішки, і в 107 років ще сама копала город. Жодних особливих дієт вона не дотримувалася, в родині їли звичайні українські страви.
Двоє синів-лікарів
Обидва сини Олени Кирилівни пішли в медицину. Старший, Анатолій, став пульмонологом, молодший – хірургом.
Після смерті чоловіка вона сама тягнула господарство і виховувала дітей. Попри щоденну роботу, знаходила час на родину і вчила синів відповідально ставитися до своєї справи.
Останній день народження
Привітання від міста
На 109-річчя 2 червня до Олени Кирилівни прийшли представники управління соцзахисту міськради. Вони подарували квіти, “Кошик довголіття” і 10 тисяч гривень матеріальної допомоги. Це частина міської програми підтримки львів’ян, які дожили до ста років.
Історія, що знову стала відомою
Того ж червня місцеві медіа знову розповіли історію Олени Кирилівни. Від дитинства на Вінниччині й Голодомору до лікарської практики та допомоги підпіллю – її біографію тоді прочитали тисячі людей.
Прощання та похорон
Церемонія 12 жовтня
Попрощатися з Оленою Рибалко можна було в понеділок, 12 жовтня, у храмі Успіння Пресвятої Богородиці на вулиці Руській у Львові. Прощання розпочалося об 11:00, чин похорону – о 12:00.
Янівське кладовище
Поховати колишню зв’язкову УПА мають у родинному гробівці на Янівському кладовищі. Про це повідомила Львівська міська рада.
Життя на тлі цілої епохи
Олена Рибалко прожила 109 років і чотири місяці. Вона пройшла через Голодомор, Другу світову, репресії проти власної родини і дожила до незалежної України. Головною справою її життя була медицина: спершу в підпіллі та війні, потім у лікарнях і поліклініках Львівщини.
