У Чернівцях у середу, 11 листопада, провели в останню дорогу військовослужбовця Станіслава Іванова, який вважався зниклим безвісти з 29 листопада 2023 року, як розповіла його дружина Надія Іванова.
Обставини загибелі
Станіслав пішов добровольцем захищати Україну в перший день повномасштабного вторгнення й служив у 107-й окремій бригаді територіальної оборони. Підрозділ спочатку перебував на Харківщині, а згодом його перекинули на Бахмутський напрямок.
Останній бій він прийняв разом із сімома побратимами поблизу населеного пункту Богданівка Донецької області. Вісім військових утримували позицію під час наступу росіян і не відступили навіть тоді, коли закінчилися боєприпаси.
“Вони не покинули позицію, стояли до останнього. Наші намагалися до них дійти, передавали допомогу, зокрема дронами, але через важкий бій це вже було нереально. Усі восьмеро вважалися зниклими безвісти. На жаль, Стас уже четвертий із них, кого ми поховали. Ще чотирьох побратимів їхні рідні чекають”, - розповіла Надія.
Спогади побратимів
Побратими згадують Станіслава як надійного військового. Василь Усатий із позивним Дісней розповів, що у Станіслава був позивний Ґрут через високий зріст і міцну статуру.
“З ним було не страшно. Він завжди нас мотивував, знаходив слова підтримки. Був працьовитим, постійно закликав хлопців до роботи, стежив, щоб усі працювали. Ми всі очікували, що він повернеться, що ще зможемо зібратися за одним столом і згадати минулі часи”, - сказав Василь Усатий.
Інший побратим, Леонід Тимко, згадував, що Станіслав ніколи не відмовлявся від завдань і не залишав товаришів у складних ситуаціях.
“Він був одним із тих, хто йшов у вогонь і воду заради перемоги та побратимів. Ніколи не казав, що в нього щось болить, ніколи не відмовлявся. Постійно був поруч і виконував завдання до останнього”, - пригадав військовий.
Родина та прощання
За словами дружини, Станіслав не мав військового досвіду й до війни займався виготовленням меблів. “Він пішов воювати, щоб його син не мусив цього робити. Розумів, що діти підростають. Ми знали, що він піде, тому це не стало для нас несподіванкою”, - каже дружина.
У Станіслава та Надії залишилося двоє дітей - 15-річний син і 13-річна донька. На прощання прийшли також люди, які втратили своїх рідних на війні; Володимир Савіцький підкреслив: “Такі, як Станіслав, як мій син та багато інших загинули за кожного з нас. Ці хлопці свідомо йшли на війну, розуміючи, що з ними може статися, щоб захистити свої родини - дружин, дітей, батьків. Вони віддавали своє життя за тих, хто був у них за спиною”, - сказав Володимир Савіцький.
Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України - Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.