2010 рік, другий тур президентських виборів. Тимошенко проти Януковича — непримиренні вороги, принаймні так це виглядало з телевізора. А тепер відмотаймо плівку на рік назад. У 2009-му їхні команди сиділи за одним столом і прикидали, як правити країною разом. Довго. Дуже довго.
Переговори між БЮТ і Партією регіонів тривали у 2008–2009 роках. Преса миттю придумала коаліції прізвисько — «ширка». І мова там ішла зовсім не про звичайну більшість у Раді. Обговорювали Конституцію, нові правила формування влади і союз двох найбільших партій країни на багато років уперед.
«Великий договір»: 2024, а може, й 2029
Робочий варіант документа
Ключовий папір тих переговорів називали «Великим договором». «Українська правда» писала, що в робочій версії йшлося про спільні дії БЮТ і регіоналів до 2024 року. Навіть єдиним блоком на парламентські вибори могли піти.
Звідки взялися «20 років»
Був і ще довший варіант — до 2029-го. Саме з нього потім і народилися заголовки про «20 років спільного правління». Логіка проста: кілька виборчих циклів поспіль дві сили діють узгоджено і ділять владу між собою.
Застереження, яке часто пропускають
Тільки не варто плутати. Це були переговори й чернетки. Підписаної угоди, яка б забезпечила Тимошенко та Януковичу владу до 2029 року, не існувало.
Президент з голосування в Раді
Схема, що наробила найбільше галасу
Найбільше суперечок викликала саме конституційна частина. Журналісти у 2009-му писали про робочі матеріали, де президента обирали б не виборці, а депутати. Заодно обговорювали продовження повноважень тодішньої Ради до 2014 року.
Хто б тоді вирішував
Подумаймо, що це означало. Дві партії з великою більшістю в парламенті фактично самі призначали б главу держави. Для України це була б зовсім інша політична система.
Янукович дає задній хід
Червень 2009-го все зламав. Янукович раптом публічно заявив: президента має обирати народ. На цьому переговори про «ширку» по суті й закінчилися.
Хто яке крісло мав отримати
Не лише парламент
Союз мав поширитися і на виконавчу владу. Тогочасні журналістські матеріали згадували, що команди ділили сфери впливу. Серед можливих пунктів:
- урядові посади для представників обох сил;
- спільна більшість у Раді;
- зміни до Конституції;
- координація на наступних виборах;
- вплив у центральних органах влади.
Паритет до дрібниць
Обговорювали навіть, чи не додати віцепрем’єрів. Сенс був у тому, щоб обидві партії мали в уряді порівну людей.
Як усе розвалилося
Хто вийшов першим
7 червня 2009 року Тимошенко звинуватила Януковича в тому, що він в односторонньому порядку покинув переговори. Янукович пояснював свою позицію тим, що громадяни мають обирати президента самі. Після такого обміну заявами говорити про широку коаліцію вже не було сенсу.
Кілька місяців – і вже вороги
Далі все пішло так, як пам’ятають усі. Замість спільного уряду – виборча кампанія 2010 року, де Тимошенко і Янукович стали головними конкурентами.
Межигір’я повертає тему
Документи з резиденції
У 2014-му, після втечі Януковича, про «ширку» згадали знову. Журналісти оприлюднили документи про ці переговори. За їхніми словами, папери знайшлися серед матеріалів у Межигір’ї.
Тимошенко заперечує, видання наполягає
У публікаціях описувалися довгий союз БЮТ і регіоналів, поділ посад і узгодження дій на виборах. Тимошенко назвала документ неправдивим і сказала, що на такий сценарій не погоджувалася. Видання стояло на своєму: документи, на його думку, справжні.
Чи могли за це судити
Домовлятися – законно
Перемовини, коаліційні угоди, дискусії про зміни до Конституції – звичайна частина політики. Кримінальним правопорушенням це саме по собі не є.
Коли справа доходить до суду
Для вироку потрібні конкретне діяння з Кримінального кодексу, доведена причетність і докази, які витримають перевірку в суді. А тут ще й «ширку» так і не створили, і запропонована модель влади не запрацювала.
Що з цієї історії варто пам’ятати
Тож правильніше казати не «угода Тимошенко і Януковича про 20 років», а переговори про довгий політичний союз – до 2024 року чи, за іншим варіантом, до 2029-го.
Як на мене, це один із найцікавіших сюжетів української політики кінця нульових. Двоє людей, які за кілька місяців зійдуться в запеклій боротьбі за президентство, перед тим спокійно креслили спільну схему влади, що могла б змінити правила гри для всієї країни.
Джерела:
«Українська правда» — «Іще один документ доводить плани Тимошенко і Януковича ділити владу», 25 квітня 2014 року. Додатковий матеріал про документи, пов’язані з переговорами щодо широкої коаліції та розподілом посад.
«Українська правда» — «ШиркаГейт». Як Тимошенко і Янукович збиралися правити разом до 2029 року, 24 квітня 2014 року. Тут оприлюднено документи з Межигір’я, зокрема проєкт договору про політичне співробітництво, розподіл посад і співпрацю до 2029 року.
«Українська правда» — «Широка коаліція. Післямова», 10 червня 2009 року. У матеріалі описаний проєкт «Великого договору», співпраця БЮТ і Партії регіонів до 2024 року та варіант до 2029 року.
«Українська правда» — «Янукович і Тимошенко: як і що вони ділять», 2 червня 2009 року. У публікації докладно описували можливу схему розподілу посад між Партією регіонів і БЮТ.
«Українська правда» — «Тимошенко і Янукович попередньо узгодили “ширку”», 31 травня 2009 року. За даними джерел видання, сторони попередньо погодили проєкт «Великого договору» та нової Конституції; серед пропозицій було обрання президента парламентом.
