Щоб пояснити просто, система тестування може ефективно протидіяти практиці мікродозування — прийому надмалих доз допінгових препаратів, які швидко виводяться з організму спортсмена протягом кількох годин, залишаючи лише короткий період для виявлення. Якщо спортсмен знає, що існує семигодинний інтервал, під час якого контроль за допінгом зазвичай не здійснюється, деякі вважають, що це може створювати можливість для мікродозування.
Кевін Воджерс коментує: «Якщо ввести настільки низьку дозу пептидного гормона, що її час виведення складає близько чотирьох годин, вживання о 23-й годині означатиме, що речовина буде повністю виведена з організму вже о 3-й ранку, і це має значення».
Водночас він підкреслює, що технології тестування розвиваються стрімкими темпами. Проте у моменти, коли спортсмени та команди намагаються шукати лазівки, ризик допінгу завжди залишається вагомим фактором. Щодо нічних перевірок, він додає: «Якщо це траплялося б постійно — це було б справжнім тягарем, але насправді такі випадки відбуваються лише раз чи двічі на рік. Однак це суттєвий стримуючий чинник: одна ніч без сну — це невелика ціна за велику довіру».
Загалом, часи, коли спортсмени активно підвищували показники крові спершу за допомогою ЕПО, а потім переходили на переливання крові, вважаються майже відходящими в минуле. Саме тому нічні перевірки у готельних номерах — тема, що раніше була табу у світі велоспорту.
З моменту 1990-х років і першого десятиліття 2000-х, коли дискредитований сьомикратний переможець Тур де Франс Ланс Армстронг вводив у оману світ, демонструючи фальшиву чистоту, біологічний паспорт спортсмена (ABP), який використовує Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA), став достатньо вдосконаленим, аби фіксувати практично всі невідповідності в показниках.
Останнім часом були зафіксовані випадки дискваліфікації велогонщиків, проте без участі високопрофільних спортсменів. Натомість у нижчих лігах професійного велоспорту трапляються факти викриття гонщиків, які знову вдаються до застосування ЕПО та гормону росту.
Італійське антидопінгове агентство (ITA) у коментарі для BBC Sport зазначило:
– «Задля мінімізації впливу тестувань на спортсменів було вжито належних заходів».
– «Проте ITA, діючи від імені Міжнародного союзу велосипедистів (UCI), несе відповідальність за забезпечення ефективності програми боротьби з допінгом та збереження цілісності змагань».
– «Тому ефективне тестування має мати можливість, у виняткових і обґрунтованих випадках, проводитися поза межами стандартних денних годин».
Цікаво, чи дійсно нічні тести зможуть зупинити всіх, хто намагатиметься обманути систему? Здається, що спортсмени завжди знайдуть способи маніпуляцій, навіть з новими правилами. Вже було багато випадків, коли зловживання допінгом ховалися під різними схемами. Можливо, варто думати про альтернативні способи контролю, а не лише зміну часу тестів?
Цікаво, чи дійсно нічні тести затримають тих, хто шукатиме лазівки. Напевно, спортсмени завжди знайдуть способи обійти систему. Ніч без сну заради довіри? Сумніваюся, що це буде ефективно у довгостроковій перспективі. Спорт і чесність — це складні речі, особливо коли йдеться про величезні змагання як Тур де Франс.
Це нагадує ситуацію з біатлоном, де регулярно проводять несподівані тести. Наприклад, на Олімпійських іграх 2014 року у Сочі були жорсткіші заходи щодо допінгу, які помітно зменшили кількість випадків. Але тим не менше, завжди знайдуться спортсмени, які спробують обійти ці правила. Нічні перевірки можуть додати напруги, але не гарантують чистоти змагань.