Дональд Трамп вважає, що російські дрони й кілька ракет залетіли до Польщі випадково. Таке пояснення американський президент дав 19 листопада, коли летів додому з Китаю. Він відповідав на критику прем’єра Польщі Дональда Туска. Про які саме інциденти йшлося, Трамп не сказав. А вже наступної ночі, під час масованого удару по Україні, російські ракети знову перетнули польський кордон.
З чого почалася суперечка Трампа і Туска
У китайському Шеньчжені Трамп зустрівся з Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном і назвав російського керівника своїм другом. Туск відповів у соцмережах коротко: Путін ніколи не буде другом Польщі.
Трамп відповів на це телефоном, просто з борту літака. Мовляв, з Путіним він знайомий давно. Тоді ж він згадав дрони та “кілька невеликих ракет”, які, за його словами, потрапили до Польщі через помилку. Ні дат, ні місць падіння президент не назвав і не пояснив, звідки в нього така оцінка.
Того ж дня Туск був у Берліні на зустрічі коаліції охочих. Лідери обговорили з Трампом телефоном його китайські переговори. За словами Туска, американець говорив про шанси домовитися з Москвою щодо кінця війни доволі оптимістично. Сам польський прем’єр на це відповів обережно: ознак того, що Росія готова до серйозних мирних переговорів, він поки не бачить.
Що залетіло до Польщі в ніч на 20 листопада

Росія тієї ночі випустила по Україні 84 крилаті ракети й 404 дрони, а також балістику та протикорабельні ракети, повідомили Повітряні сили ЗСУ. Ще до заяв Варшави в Україні попереджали, що одна з ракет могла піти в бік Польщі.
Так і сталося. Після екстреної наради міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш розповів про три об’єкти. Перший ідентифікували як крилату ракету Х-101. Другий, імовірно, теж був ракетою. Третій міг виявитися реактивним дроном.
Поліція, військові й рятувальники шукали уламки в Люблінському та Підкарпатському воєводствах:
- біля села Новий Ліповець знайшли місце падіння Х-101, і, за даними уряду, один з об’єктів вибухнув;
- у Молодичі уламки розкидало по великому необробленому полю;
- у Руднику-над-Сяном біля залізниці чули гучний удар, але колії на перший погляд вціліли.
Станом на ранок польське Міноборони не мало даних ні про постраждалих, ні про пошкоджену критичну інфраструктуру. Що саме впало у двох інших місцях і як, ще з’ясовують.
Польща підняла свої винищувачі, залучила літаки союзників і привела в готовність наземну ППО. В аеропорту Жешув-Ясьонка диспетчерів на час загрози відвели в укриття, рейси тимчасово не приймали й не відправляли.
Туск назвав інцидент імовірною навмисною провокацією. Косіняк-Камиш звернув увагу, що він стався саме в день навчань коаліції охочих у Польщі, і пообіцяв попросити в НАТО додаткових сил для операції Eastern Sentry. Туск уже обговорив ситуацію з Марком Рютте, який 21 листопада має приїхати до Варшави.
Вересневий прецедент і стаття 4 НАТО
Подібне Польща вже переживала. У ніч на 10 вересня 2025 року, під час атаки на Україну, російські дрони порушили польський повітряний простір 19 разів. Ті, що становили пряму загрозу, збили польські та союзні сили. Люди тоді не постраждали, хоча майно пошкодило. МЗС Польщі прямо заявило, що дрони направили до країни навмисно.
Тоді Варшава вперше скористалася статтею 4 Північноатлантичного договору. Вона дозволяє будь-якому члену НАТО скликати консультації, якщо під загрозою його територія, незалежність чи безпека. Північноатлантична рада зібралася того ж дня, а 12 вересня Альянс запустив Eastern Sentry. Саме в межах цієї операції Польща тепер і просить про посилення.
Редакторка Omega.lviv.ua. Відповідає за відбір тем і підготовку новин Львова та Західної України до публікації. Стежить, щоб кожен матеріал мав перевірене першоджерело і був викладений зрозумілою мовою.