Державна архівна служба України оприлюднила унікальний документ початку XV століття, в якому міститься перша письмова згадка про Сихів. Сьогодні цей район є складовою частиною Львова, однак до 1952 року він мав статус окремого приміського села.
Представлений документ належить до національного архівного фонду і являє собою підтверджувальну грамоту, видану руським старостою Флоріаном з Коритниці щодо продажу села Сихів, розташованого у Львівському повіті. Оригінал рукописного документа, написаного латиною на пергаменті, датований 2 вересня 1409 року.
В архівній службі наголошують, що:
– грамота, створена у 1409 році на пергаменті, засвідчує факт продажу села Сихів Львівського повіту Іваном Сихівським на користь Петра з Харбинович;
– село Харбиновичі нині розташоване на півдні Польщі;
– документ має особливу цінність, оскільки містить найдавнішу відому письмову згадку про Сихів.
Інформація, зазначена у грамоті, підтверджується також відомою «Хронікою міста Львова» Дениса Зубрицького. У ній зафіксовано, що 25 травня 1409 року Пйотр Влодкович (Влодек) з Харбинович, придбав село Сихів у попередніх власників — Івана Русина та його дружини Оксани — за суму у 50 кіп грошів руських.
На правому верхньому куті грамоти зберігся круглий відбиток печатки зі зображенням лева — традиційного символу Львова та Галичини. Цінний архівний фоліант зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові.
Щодо історичної архітектури села, до сьогоднішніх днів збереглася дерев’яна церква під ґонтом Пресвятої Трійці, збудована у 1654 році. Вона має цінні внутрішні розписи й є пам’яткою національного значення.
Основні історичні факти про Сихів:
1. До 1952 року Сихів був окремим приміським селом.
2. У 1942 році село приєднала до Львова німецька окупаційна адміністрація.
3. Після війни село певний час знову мало статус окремої адміністративної одиниці.
4. У 1952 році радянська влада остаточно включила Сихів у межі міста Львова.
Таким чином, оприлюднення документів XV століття з першою письмовою згадкою про Сихів відкриває нові можливості для вивчення історії цього району та підтверджує його глибокі історичні корені.
