Прокуратура звернулася з позовом до управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної військової адміністрації (ОВА) з вимогою невідкладно підготувати необхідні документи для надання геологічній пам’ятці природи «Скелі і розсипи гори Біла Кобила» офіційного статусу об’єкта природно-заповідного фонду. Без отримання цього статусу на території пам’ятки може відбуватися вирубка дерев, що ставить під загрозу унікальність цієї природної ділянки.
Пам’ятка природи розташована в межах Верховинського району й охоплює площу близько 0,5 гектара. Вершина гори Біла Кобила, висотою 1477 метрів, є третьою за величиною серед вершин Покутсько-Буковинських Карпат. Її скелясті обриси вражають уяву, нагадуючи тулуб коня, вкритого кам’яними розсипами, а кам’яні брили формують своєрідний «хвіст», де довго зберігається сніговий покрив. Цей природний ландшафт оповитий численними народними легендами, зокрема про те, що під цими скелями заховані скарби славнозвісного опришка Олекси Довбуша.
Серед ключових фактів, що характеризують об’єкт, варто відзначити:
– Площа природної пам’ятки становить 0,5 га.
– Географічне розташування — Верховинський район Івано-Франківської області.
– Висота гори Біла Кобила — 1477 м, посідає третє місце за висотою у Покутсько-Буковинських Карпатах.
– Унікальний рельєф скель, який нагадує тулуб коня з кам’яними розсипами.
– Народні перекази про заховані скарби під скелями, пов’язані з легендарним опришком Олексою Довбушем.
Історія охорони цієї території:
– У 1994 році Івано-Франківська обласна рада зарезервувала цю ділянку під статус заповідника.
– Проте управління екології та природних ресурсів обласної адміністрації досі не подало на розгляд сесії комплект документів для офіційного надання статусу природно-заповідного фонду.
– Відсутність такого статусу дозволяє юридично легально проводити господарську діяльність, зокрема рубку лісу, що негативно впливає на збереження унікального ландшафту.
Керівник Косівської окружної прокуратури Ігор Гриновецький наголосив, що без офіційного статусу ця територія не перебуває під належним захистом, і філія «Верховинське лісове господарство» ДП «Ліси України», яка опікується цією ділянкою, може здійснювати рубки.
Наразі Івано-Франківський окружний адміністративний суд розпочав провадження за позовом прокуратури, що свідчить про серйозність намірів з боку контролюючих органів захистити природну спадщину.
Гора Біла Кобила, з її унікальними скелями та багатою історією, є не лише візитівкою Карпатського регіону, але й об’єктом, що потребує невідкладного збереження та охорони задля майбутніх поколінь.
Фото: Світлана Черниш та Ольга Чікан.
—
Якщо Ви помітили помилки на цій сторінці, будь ласка, виділіть їх і натисніть Ctrl+Enter.
Журналістка Omega.lviv.ua. Пише про суспільне життя Львова та регіону: освіту, культуру, міські події та зміни, які стосуються щоденного життя людей. Працює з офіційними повідомленнями та першоджерелами й перевіряє факти перед публікацією.
А яка причина, чому управління екології та природних ресурсів досі не подає документи для надання статусу заповідника? Адже місце з такою унікальною природою і легендами, як гірська Біла Кобила, заслуговує на захист. Чи є якісь терміни, коли прокуратура планує отримати відповідь на свій позов?
Чи відомо, які конкретно дії вже вживаються прокуратурою для прискорення процесу надання статусу заповідника горі Біла Кобила? І як швидко можуть зреагувати відповідні органи на позов? Виглядає, що така краса дійсно потребує захисту, але хочеться зрозуміти, які є терміни для цього.
Цікаво, як ця ситуація з гірською Біла Кобила вплине на місцевих жителів. Якщо статус заповідника не буде надано, це може призвести до активної рубки лісів. А це ж не просто шкода природі, а й загроза для тих, хто живе поруч. Вони можуть втратити доступ до такого унікального місця, яке стало частиною їхнього життя та культури. Сподіваюся, прокуратура швидко знайде рішення!
Коли я вперше побачила гору Біла Кобила, не могла відвести погляд. Її скелі дійсно нагадують величезного коня, а легенди про Олексу Довбуша надавали місцю особливої магії. Побоююсь, що без статусу заповідника, ці чудові пейзажі можуть зникнути через бездумну вирубку. Хочеться вірити, що прокуратура дійсно зробить все можливе, щоб зберегти цю природну красу для майбутніх поколінь.