Напередодні ми знали майже всі деталі. Це стало можливим завдяки тому, що Кларк ще кілька тижнів тому повідомив, що основний склад команди в його уяві вже фактично сформований.
Для нього лояльність має таке ж важливе значення, як повітря для дихання. Тому, поки інші виступали на захист кандидатур Олі МакБьорні, Олівера Берка, Кіерона Боуі, Стівена Велша та інших, Кларк майже не звертав на це увагу.
Склалося враження, що навіть якби МакБьорні забивав по три голи в кожному матчі останніх двох місяців сезону, це не змінювало би ставлення керманича. Можливо, він не схвалює його як футболіста, можливо, як особистість — причин може бути чимало.
Хоча не чекали жодних сенсацій, все ж таки з’явилися декілька історій. Серед них:
1. Фінлей Кертіс — 19-річний гравець рідко залучений до складу «Рейнджерс» і недооцінений, потрапив до команди після результативної оренди в «Кілмарнок». Після кроків униз по турнірній таблиці Прем’єр-ліги Кертіс зміг прокласти собі дорогу до перспективного майбутнього.
2. Росс Стюарт — форвард, який часто страждав від травм і був по суті ігнорований за каденції Кларка, був викликаний завдяки блискучій формі в клубі «Саутгемптон». Його голи, фізична міць та загальна працездатність очевидні, хоча проблеми зі здоров’ям залишаються.
Кларк вже включав Стюарта до складу влітку 2022 року. З того часу з’явилася велика кількість нападників, які змагалися за місце у збірній: не лише постійні гравці Чі Адамс, Ліндон Дайкс і Лоренс Шенкланд, а й новачки Джордж Герст, Томмі Конвей та Боуді, а також Джеймс Вілсон, Кевін Нісбет і Джейкоб Браун.
Особливе значення керманич надає не лише спортивній майстерності, а й позитивній харизмі гравців. Саме тому Ліаму Келлі, третьому воротарю, передбачено залишатися у складі — хоча він, ймовірно, не вийде на поле, але буде корисним в команді завдяки своїй безкорисливості і оптимізму.
Після численних пропущених матчів через пошкодження Стюарт отримує заслужене визнання за наполегливість. Він має всього дві ігри за збірну, і порівняно з іншими прийшов із невідомості в останні місяці. Його виступи були бездоганними.
Щодо ударної лінії, МакБьорні, попри відмінний сезон у «Халл Сіті», не включений до складу. Можливо, він гратиме в Прем’єр-лізі наступного сезону — фінал плей-оф проти команди Стюарта «Саутгемптон» — але поки що він далекій від збірної, допоки керує нею Кларк.
МакБьорні був одним із найкращих нападників Чемпіоншипу цього сезону, але для Кларка це питання, мабуть, більше стосується характеру. З чисто футбольної точки зору він заслуговує зайняти позицію вище за Дайкса.
Цифри говорять самі за себе:
– МакБьорні, 29 років, забив 18 голів у 41 грі цього сезону;
– Дайкс — 6 голів у 51 матчі;
– За останні три сезони Дайкс, зіграючи 140 матчів, забив лише на один гол більше, ніж МакБьорні цьогоріч, і це незважаючи на те, що сезон він значно пропускав через травми.
