Своя супутникова мережа, яку не вимкне ніхто ззовні. Саме таку систему для Сил оборони Україна може отримати разом із фінськими Nokia та ICEYE. Вона має тримати зв’язок навіть тоді, коли вежі мобільних операторів лежать після обстрілу, а кабелі перебиті. Утім, поки це лише можливість: контракту немає, кількість супутників і ціну для України ніхто не називав.
Звідки взялася ідея
Перший крок зробили самі компанії. 1 жовтня 2026 року Nokia та ICEYE оголосили про спільну роботу над захищеним широкосмуговим зв’язком для урядів, військових і рятувальників. Апарати літатимуть на низькій орбіті, так званій LEO, тобто значно ближче до Землі, ніж звичні геостаціонарні супутники. Що ближче супутник, то менша затримка сигналу, а для управління боєм це критично.
Головна фішка проєкту полягає в суверенітеті. Держава-замовник сама володіє супутниками, керує наземними станціями й вирішує, хто і як користується мережею. Залежності від умов комерційного оператора в такій схемі немає. Компанії допускають два формати: окреме національне угруповання або спільна мережа для кількох країн-союзниць.
Що вміє система
Розробники закладають у неї кілька ключових функцій:
- захищений канал для військових і держструктур із малою затримкою;
- зв’язок у районах, де наземна інфраструктура знищена або не працює;
- термінали, розраховані на роботу в польових і важких умовах.
Перші супутники компанії хочуть вивести на орбіту у 2028 році. Проте це дата їхньої спільної платформи, а не запуску української мережі. Замінювати наявні військові та комерційні канали система не буде, її задумали як ще один незалежний шар зв’язку.
Чому це важливо саме зараз
Для армії зв’язок означає все: координацію підрозділів, передачу розвідданих, роботу штабів. Росія регулярно б’є по енергетиці й телеком-інфраструктурі, і базові станції то зникають через блекаути, то гинуть під ракетами. Супутниковий канал від місцевих веж не залежить, а державний контроль прибирає ризик, що хтось сторонній обмежить доступ у критичний момент.
Ідеальною таку мережу теж не назвеш. Її стабільність залежить від терміналів, покриття, умов прийому та здатності протистояти РЕБ. Крім фронту, систему бачать корисною для прикордонників і рятувальників, які працюють у зонах масштабних руйнувань.
ICEYE для України вже свій
З фінською компанією Україна працює ще з 2022 року. Тоді фонд Сергія Притули викупив для країни доступ до радарного супутника та угруповання ICEYE. Апарати працюють на технології SAR, радарі із синтезованою апертурою, тому знімають землю вночі й крізь суцільну хмарність.
У липні 2024 року Міноборони підписало з ICEYE меморандум про глибшу співпрацю в космічній розвідці. А в січні 2026-го з’явилася нова угода, що розширила доступ військових до радарних знімків високої роздільності. Новий напрям уже про інше: розвідка дає картинку, а мережа, про яку йдеться тепер, має передавати дані між людьми й підрозділами.
Щоб українська система стала реальністю, ще доведеться погодити технічні вимоги, формат державного контролю, фінансування та інтеграцію з тим, що вже працює. Жодне з цих рішень поки не ухвалене.
Редакторка Omega.lviv.ua. Відповідає за відбір тем і підготовку новин Львова та Західної України до публікації. Стежить, щоб кожен матеріал мав перевірене першоджерело і був викладений зрозумілою мовою.