Видатний наставник і джерело натхнення Пепа Гвардіоли, Йоган Кройф, неодноразово підкреслював, що «перемагати — це важливо, проте справжньою цінністю є мати власний стиль, бути тим, кого наслідують та ким захоплюються». Саме ця філософія стала фундаментом у роботі каталонського генія, який після десятиліття керівництва Manchester City залишає по собі спадок, що є справжнім пам’ятником легендарному нідерландцю, який вплинув на нього ще у юні роки, коли Гвардіола грав у Барселоні.
Кройф ставив перемогу в один ряд із короткочасним успіхом, зазначаючи: «Переможцем ти буваєш лише один день, а репутація триває все життя». Цей принцип визначає спадщину Гвардіоли, яка дійсно має безсмертний характер.
Упродовж своєї тренерської кар’єри Пеп здобув:
1. Шість титулів Прем’єр-ліги.
2. Перемогу в Лізі чемпіонів.
3. Три Кубки Англії (FA Cup).
4. П’ять Кубків ліги.
5. Трофей УЄФА Суперкубку.
6. Клубний чемпіонат світу ФІФА.
Всі ці досягнення було досягнуто завдяки унікальному стилю гри, що можна вважати спадщиною, переданою Кройфом.
Стиль Гвардіоли визнається і наслідується – це цінний подарунок, який залишився у вітчизняному футболі для глибокого вивчення на довгі роки.
Сам тренер із певною скромністю неодноразово зазначав, що «до зустрічі з Кройфом він нічого не розумів у футболі», називаючи нідерландця «найвпливовішою особою в історії футболу».
Особливої уваги заслуговує період, коли Гвардіола був гравцем «Барселони» й разом із командою, відомою як «команда мрії», вперше виграв Кубок європейських чемпіонів у 1992 році на Уемблі. Він виступав поруч із видатними футболістами: Рональдом Куманом, Майклом Лаудрупом та Христо Стоїчковим.
У подальшому, подібно до того, як Кройф трансформував іспанський футбол, Гвардіола докорінно змінив його обличчя в Англії:
– За десять років на чолі Манчестер Сіті він не лише сформував елітний рівень гри, а й вплинув на всю структуру англійського футболу.
– Його підходи пройшли до наймолодших рівнів, де навіть юні тренери застосовують його тактичні ідеї.
– Як великий диригент, він ретельно керував кожним гравцем і створив команди, стиль та інновації, що стануть основою сучасної гри.
Істотний вплив Гвардіоли простежується не лише на клубному рівні:
– Мікель Артета, який нині на межі перемоги з Арсеналом у Прем’єр-лізі, розпочинав свою тренерську кар’єру як помічник Гвардіоли.
– Енцо Мареска, потенційний наступник Гвардіоли в «Манчестер Сіті», працював із ним у тренерському штабі, а пізніше очолював «Лестер», повернувши клуб у Прем’єр-лігу та вигравши Лігу конференцій УЄФА, а також клубний чемпіонат світу ФІФА з «Челсі».
– Луїс Енріке, що тренував молодіжні команди «Барселони» під керівництвом Гвардіоли, успадкував команду й виграв Лігу чемпіонів у 2015 році. Він повторив цей успіх із «Парі Сен-Жермен» і вже вдруге виводить команду у фінал турніру – нині знову проти «Арсеналу» в Будапешті.
– Вінсент Компані, нині успішний у «Баварії», здобув неоціненний досвід під час виступів у ролі капітана «Манчестер Сіті» під керівництвом Гвардіоли.
– Хабі Алонсо, нещодавно призначений головним тренером «Челсі», працював із ним у «Баварії» після переходу з «Реала» в 2014 році.
Таким чином, відбиток Гвардіоли відчувається у футболі на всіх рівнях:
– Тренери та наставники активно впроваджують його методику гри від захисту з активною участю воротаря, який має бути вправним не лише на воротах, а й із м’ячем у ногах.
– Схожі вимоги призвели до того, що після приходу Гвардіоли в «Манчестер Сіті» було відмовлено від послуг Джо Харта.
Суттєвий внесок Пепа Гвардіоли у розвиток футболу є беззаперечним і зачіпає не лише клуб «Манчестер Сіті», а й всю Прем’єр-лігу та європейський футбол загалом. Його підхід іде в ногу з часом, формуючи майбутнє гри на різних рівнях і забезпечуючи фундамент для тренерського та тактичного вдосконалення в найближчі роки.
