На Тернопільщині створено новий пішохідний паломницький маршрут, який є українським аналогом відомого іспанського Шляху святого Якова. Українська частина маршруту розпочинається у місті Чортків, а завершується у Львові. Основна мета проєкту полягає у тому, щоб з’єднати найбільш значущі духовні святині Тернопільщини з європейською ділянкою знаменитого маршруту святого Якова.
Про запуск нового паломницького шляху повідомили в Чортківській міській раді. Загальна довжина маршруту становить 460 кілометрів, і він інтегруватиметься у вже існуючу мережу українських піших паломницьких шляхів, що належать до Camino de Santiago. Цю мандрівку південними районами Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської областей назвали Camino Ruteno.
Маршрут на Тернопільщині проходить через такі населені пункти:
1. Місто Чортків
2. Село Улашківці
3. Село Товсте
4. Село Язловець
5. Місто Бучач
6. Село Рукомиш
7. Місто Монастириська
У перелічених населених пунктах розташовані унікальні храми, частина з яких є національними пам’ятками архітектури. Після Тернопільщини паломники продовжать свій шлях на Івано-Франківщину, а далі — до Львова.
Кожен пункт зупинки на території Тернопільської області буде промаркований та нанесений на спеціальну карту. За словами представників Чортківського туристично-інформаційного центру, проєкт спрямований на відновлення історичних шляхів Галичини та Поділля, а також на інтеграцію регіону в європейську мережу Шляху святого Якова.
Варто зазначити, що цей маршрут не є першим в Україні. Так, у 2015 році було розроблено та промарковано паломницький шлях Львів–Шегині. Улітку 2021 року на території Поділля з’явився новий відрізок Camino Podolico — Подільський шлях святого Якова, який поєднав міста Вінниця, Бар і Кам’янець-Подільський.
Шлях святого Якова — це найвідоміший паломницький маршрут, що закінчується у місті Саньтьяго-де-Компостела, Іспанія. Від IX століття паломники прямують до могили святого Якова, а маршрути з різних країн були промарковані спеціальною символікою — мушлею з променями. Саме такі символи були знайдені у княжому Звенигороді, що свідчить про участь українців у цих паломництвах ще в часи Київської Русі.
Якщо ви виявите неточності або помилки на цій сторінці, будь ласка, виділіть їх і натисніть Ctrl+Enter.