У Ковелі з’явилося «Мама Doner»
У Ковелі на Волині нещодавно відкрилося невелике кафе «Мама Doner». За звичайною вивіскою та меню з шаурмою, кавою і бельгійськими вафлями стоїть історія подружжя Богдана та Анжели Супрунюків. Богдан — ветеран російсько-української війни, який пережив тяжке поранення, тривале лікування та серйозне ушкодження зору. Після всього пережитого родина вирішила повернутися до давньої мрії — започаткувати власний бізнес у Ковелі.
Подружжя родом із Каменя-Каширського
Богдан та Анжела родом із Каменя-Каширського, де свого часу й познайомилися. До Ковеля сім’я переїхала приблизно три роки тому. Подружжя разом уже п’ять років, а самостійне життя вони почали ще зовсім молодими: винайняли житло, працювали й намагалися не залежати від батьків. Навіть гроші на власне весілля Супрунюки вирішили заробити самі, тому більш ніж на пів року поїхали на заробітки.
Війна змінила звичне життя родини
На початку повномасштабної війни Богдану був 21 рік. Він хотів долучитися до війська та кілька разів звертався до військкомату, однак спочатку його не мобілізували. Після відступу російських військ від Києва чоловік поїхав працювати до столиці, тоді як Анжела перебувала в Німеччині. У жовтні 2022 року Богдан отримав повістку і пішов служити. Згодом військовий воював на різних напрямках та неодноразово зазнавав поранень.
Травень 2025 року став для сім’ї переломним
У травні 2025-го Супрунюки чекали на народження доньки. Богдан планував приїхати у відпустку, щоб бути поруч із дружиною, однак 5 травня перестав виходити на зв’язок. Уже наступного дня Анжела дізналася, що чоловік отримав важке поранення. Уламки пошкодили його обличчя та очі, а сам Богдан певний час залишався без свідомості. Почалися лікарні, лікування та довга реабілітація.
Донька народилася, поки батько був у лікарні
У цей час Анжела сама поїхала до Луцька народжувати. Так у родині з’явилася донька Олівія. Ім’я для неї майбутні батьки обговорювали ще раніше, а Богдану цей варіант особливо подобався. Про народження дитини чоловік дізнався лише приблизно через три тижні, коли прийшов до тями. Вперше взяти доньку на руки йому вдалося, коли Олівії вже виповнилося чотири місяці.
Після поранення Богдан майже не бачив
Наслідки поранення виявилися дуже серйозними. За словами родини, приблизно десять місяців Богдан взагалі нічого не бачив. Нині зір частково відновився: чоловік може розрізняти тіні та силуети. Водночас медики поки не поспішають із новими операціями, оскільки подальше втручання може створювати ризик повної втрати зору. Реабілітація ветерана триває, але водночас сім’я поступово вибудовує новий ритм життя.
Мрію про власну справу не залишили
Ідея відкрити сімейний бізнес з’явилася у Богдана та Анжели ще до великої війни. Коли родина вирішила нарешті спробувати, починати все з порожнього приміщення не захотіли. Супрунюки шукали готовий заклад громадського харчування і натрапили на оголошення про продаж кафе. Приїхали подивитися, оцінили можливості та вирішили придбати його. Гроші для старту довелося позичити, тому зараз родина поступово розвиває заклад і розраховує повернути вкладені кошти.
Чому кафе назвали «Мама Doner»
Однією з перших змін стала нова назва. Раніше заклад мав назву «Папа Doner», але Богдан запропонував інший варіант – «Мама Doner». Анжела взяла на себе значну частину роботи з оновлення приміщення. Замість яскравого оформлення тут вирішили зробити більш спокійний і домашній інтер’єр. Саме затишку, за словами власниці, найбільше хотілося додати невеликому залу.
У меню додали вафлі та страви для дітей
Разом з інтер’єром Супрунюки почали поступово змінювати й меню кафе. Тут залишилася шаурма, але до неї додали бельгійські вафлі, які особливо любить Анжела. Передбачили й окремі пропозиції для дітей. Родина лише набирається досвіду у ресторанному бізнесі, тому чимало організаційних питань доводиться вирішувати вже під час роботи закладу.
Для військових тут готують безкоштовну каву
У «Мама Doner» запровадили окрему традицію для захисників — військових безкоштовно пригощають кавою. Для Богдана та Анжели це спосіб підтримати людей, які зараз служать. Новина про те, що ветеран відкрив кафе на Волині, швидко розійшлася серед знайомих і побратимів. До закладу вже приходили інші ветерани, щоб поспілкуватися та підтримати родину на початку її нового бізнесу.
Кафе стало ще одним місцем зустрічі ветеранів
Перші гості-військові не лише замовляли їжу чи каву. За повідомленнями місцевих медіа, біля кафе ветерани зустрічалися, розмовляли та жартували. Заклад розташований у Ковелі біля Універмагу. Поки це невеликий сімейний бізнес, який лише починає працювати, а його власники паралельно вчаться управляти кафе, формувати меню та вибудовувати робочі процеси.
У родини вже є плани для розвитку закладу
Богдан поступово проходить реабілітацію, а Анжела займається родиною, бізнесом і веде власний блог. Саме чоловік свого часу запропонував їй записувати відео та розвивати сторінку. Тепер у житті сім’ї з’явився ще один великий напрям – власне кафе у Ковелі. Супрунюки планують надалі працювати над меню та розвивати заклад, а поки щодня розбираються з новими для себе завданнями малого бізнесу.
Поруч із Богданом – дружина та маленька Олівія
Нині родина живе у Ковелі. Поруч із Богданом залишається Анжела та їхня маленька донька Олівія. Після військової служби, тяжкого поранення та місяців лікування ветеран поступово повертається до повсякденних справ. Однією з них став спільний із дружиною сімейний бізнес на Волині, про який вони мріяли ще до початку повномасштабної війни.
Супрунюки також підтримують іншого військового
Після розповіді про відкриття кафе Богдан та Анжела звернули увагу і на збір для іншого захисника – ковельчанина Миколи Шумерука. За оприлюдненою інформацією, він перебуває на фронті з 2022 року та нині потребує операції. Родина попросила небайдужих долучитися до допомоги військовому.
