3 листопада у різних громадах Хмельницької області прощалися з чотирма воїнами: Назаром Гуменюком у Теофіпольській тергромаді, Русланом Власишеном у Віньковецькій громаді, Іваном Бугою в Новоушицькій громаді та Віталієм Пташнюком у Нетішинській громаді, про що йшлося у дописах Теофіпольської, Віньковецької, Новоушицької селищних рад та Нетішинської міської ради.
Прощання з Назаром Гуменюком
У Теофіпольській тергромаді 3 листопада попрощалися з 24-річним Назаром Гуменюком. Зв’язок із ним обірвався 21 вересня 2026 року.
«Рідні жили надією на його повернення, сподівалися на добру звістку. 28 жовтня тіло захисника було евакуйовано і, на жаль, його загибель підтвердили. Стало відомо, що того трагічного дня, 21 вересня, він загинув у бою внаслідок ворожого мінометного обстрілу», — йдеться у дописі Теофіпольської селищної ради.
Прощання з Русланом Власишеном
У Віньковецькій громаді 3 листопада провели в останню дорогу Руслана Власишена, який понад дев’ять місяців вважався безвісти зниклим, і нещодавно його загибель підтвердилася. Він народився 22 липня 1968 року.
Після строкової служби 1986 року працював водієм, у 2014 році став до лав захисників України, а влітку 2025 року був у війську вдруге. Він загинув 1 січня 2026 року на Сумському напрямку, йому було 57 років.
Прощання з Іваном Бугою
У Новоушицькій тергромаді 3 листопада провели в останню путь Івана Бугу, який загинув 27 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання у Дніпропетровській області. Поховали його в рідному селі Пилипівці.
До повномасштабного вторгнення Іван працював за кордоном, у лютому 2022 року повернувся додому, доглядав за хворою матір’ю, після її смерті жив у селі та підтримував батька. «Лише нещодавно він перебував у відпустці, обіймав рідних, але ніхто не здогадувався, що це буде востаннє. Молоде життя Івана обірвалося занадто рано. Він не встиг одружитися, не встиг порадувати свого батька онуками…», — йдеться у дописі Новоушицької селищної ради.
Прощання з Віталієм Пташнюком
У Нетішинській громаді 3 листопада відбулося прощання з Віталієм Пташнюком, який загинув 21 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання у Дніпропетровській області. Родом він із села Мощаниця Острозької громади.
Віталій пішов до війська у липні 2026 року і служив командиром відділення засобів радіоелектронної боротьби взводу мотопіхотного батальйону. «Найважче сьогодні тим, для кого Віталій Васильович був цілим світом. Із невимовним болем прощалися з найдорожчою людиною дружина Олена, син Ігор із сім’єю, сини Олег і Богдан. Для них він назавжди залишиться люблячим чоловіком, турботливим батьком, надійною опорою, людиною, чия любов, підтримка й тепло житимуть у серцях попри роки та відстань між життям і вічністю», — йдеться у дописі Нетішинської міської ради.
Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України — Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.