Там, де ще три роки тому хлюпала вода, сьогодні стоять дерева — і краєвид на цій території змінюється настільки швидко, що не встигає бути однаковим навіть рік до року. Після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023-го вода відступила й оголила тисячі гектарів дна. Спочатку це були мул, пісок і рештки водної рослинності. Зараз частина цих земель уже нагадує справжній молодий заплавний ліс.
Найактивніше тут ростуть верби й тополі — у деяких місцях дерева вже сягають кількох метрів заввишки й утворюють щільні зарості. Дивлячись на такі ділянки здалеку, важко повірити, що зовсім недавно тут простягалося величезне водосховище.
Науковці продовжують виїжджати на доступні ділянки колишньої водойми: рахують види рослин, стежать за ростом дерев, аналізують ґрунт і фіксують, як поводиться вода у старих руслах та низинах.
Від 11 видів рослин до понад 350
Масштаб змін найкраще видно за цифрами. У перші місяці після сходження води на осушеному дні знаходили лише близько 11 видів рослин. Уже восени 2023-го їх було майже 70.
Зараз дослідники говорять про понад 350 видів — і це вже далеко не тільки бур’яни й трави, які першими захоплюють вільний ґрунт.
Серед знахідок є й рідкісні види
Науковці виявляли, зокрема, осоку житню — вид, внесений до Червоної книги України. Загалом на території фіксували щонайменше кілька рідкісних та охоронюваних рослин.
Змінюється і саме дно водосховища: воно вже не виглядає однорідною площею. Десь піднявся молодий ліс, десь лишаються відкриті піщані ділянки, а в низинах усе ще стоїть вода й формуються заболочені зони.
Верби — головні рекордсмени нового ландшафту
Найпомітнішими “новоселами” стали саме верби — вони почали проростати практично одразу, як тільки вода відступила.
Умови для молодих дерев склалися напрочуд сприятливі: донні відклади залишалися вологими й багатими на поживні речовини. У перший сезон окремі саджанці буквально росли на очах — науковці фіксували темпи до кількох сантиметрів на добу.
Як швидко ростуть дерева
Уже восени 2023-го середня висота молодих дерев на окремих ділянках сягала приблизно двох метрів, а деякі верби переросли позначку в три метри. На другому році окремі екземпляри наблизилися до п’яти метрів. Зараз на частині території вже сформувався справжній вербовий ліс, і поруч активно ростуть тополі — тож учені дедалі частіше говорять про формування вербово-тополевих лісів на значних площах колишнього водосховища.
Великий Луг повертається — але вже не той
Після зникнення Каховського моря багато хто заговорив про відродження історичного Великого Лугу — заплавних лук, лісів, проток та озер, які існували тут до створення водосховища.
Проте буквально повернути ландшафт у тому вигляді, який був до 1950-х, уже неможливо. За десятиліття під водою рельєф змінився: на дні накопичилися товсті шари мулу, змінився склад ґрунтів, а частина старих русел і природних форм рельєфу зникла безповоротно.
Тому фактично формується нова екосистема — з молодих лісів, заболочених ділянок, відкритих луків, водойм і трав’янистої рослинності.
Слідом за рослинами повертаються й тварини
На території дедалі частіше фіксують птахів, комах та інших представників фауни. Для багатьох птахів густі зарості верби стали новим місцем для відпочинку, живлення й гніздування. З’являються гриби та лишайники, яких у перші місяці після сходження води майже не було.
Зростає й кількість рослин, чиє насіння переносять птахи та ссавці — ще одна ознака того, що природні зв’язки поступово відновлюються. Втім, сценарій відновлення неоднорідний: на одній ділянці дерева ростуть швидко, на іншій довше зберігається відкрита земля, а поруч можуть з’явитися очерети чи мілкі водойми.
Є й гості, яких тут не чекали
Разом із місцевими видами на колишнє дно активно заходять інвазійні рослини — клен американський, аморфа, маслинка вузьколиста. Вони швидко розростаються й здатні витісняти місцеву флору, тому науковці регулярно перевіряють, які види займають нові території і як швидко вони поширюються.
Ситуацію ускладнює те, що значна частина колишнього водосховища залишається недоступною через окупацію та бойові дії — тому повної картини змін наразі немає.
За зеленими заростями ховається водна проблема
Нові ліси виглядають ефектно, але наслідки руйнування Каховської ГЕС не обмежуються природними змінами на дні. Південь України втратив величезний запас води, який використовували для зрошення полів, промисловості та водопостачання — особливо гостро це відчувають Херсонська та Запорізька області.
Без повноцінного зрошення аграрні райони стали значно залежнішими від опадів, і науковці фіксують різке падіння врожайності на окремих територіях. За дослідженнями фахівців, у найбільш проблемних районах Херсонщини врожайність зернових могла скорочуватися до приблизно 1,2–1,4 тонни з гектара, а соняшнику — на окремих ділянках до 0,2–0,7 тонни з гектара.
Паралельно загострюється проблема спеки: влітку поверхня ґрунту на окремих ділянках півдня може нагріватися до понад 60 градусів. Тож втрата водосховища — це не лише екологічна, а й економічна та водна проблема.
Науковці вже моделюють нову систему водопостачання
Фахівці НАН України та інших наукових установ зараз вивчають, як регіон може жити без колишнього водосховища. Вони аналізують запаси підземних вод, можливості їх використання, стан Дніпра та потреби населених пунктів і аграрного сектору, окремо оцінюючи, як зміниться водний баланс півдня у найближчі роки.
Для цього використовують і супутникові знімки — саме завдяки їм видно, як зелені масиви щороку буквально розростаються на місці колишньої водної поверхні.
Природа на місці Каховського моря продовжує змінюватися дуже швидко. За три роки колишня акваторія пройшла шлях від оголеного мулу до території з багатометровими деревами, сотнями видів рослин і новими місцями проживання тварин — і цей процес ще далеко не завершився.
