Межа ефективності на позиціях — 30 діб

, , 

7 Листопада, 2026

Анастасія Павлова

символічна сцена: шолом, берці і фляга на мішках, без облич, без тексту

Офіс Військового омбудсмана оприлюднив у червні–липні 2026 року результати дослідження наслідків тривалого перебування військових на бойових позиціях. Аналіз базується на опитуванні 1616 бійців, 174 командирів, 34 глибинних інтерв’ю та опрацюванні 853 скарг із січня по вересень 2026 року, де середня зазначена тривалість безперервного перебування на «нулі» становила 115 діб.

Ключовий висновок

“Межа ефективного перебування більшості військових на позиціях — 30 діб. Після 60 діб виконання бойового завдання фактично перетворюється на “виживання в очікуванні ротації”.

— аналітики

Дослідження показало, що після першого місяця на позиції 60% військовослужбовців помічають ознаки виснаження. До 60-ї доби цей показник зростає до 80%.

Статистика виснаження та психологічний стан

Найпоширеніші симптоми — порушення сну, спалахи гніву, постійна тривога та фізичні розлади, зокрема м’язова атрофія. Кожен п’ятий опитаний зізнався, що під час перебування на позиції вважав, що не повернеться живим.

шолом, блокнот і фляга на мішках біля позиції, символічна сцена

У групі військових, які безперервно перебували на позиціях 180 і більше діб, 48,7% вказали, що так і не змогли повністю відновитися (у загальній вибірці таких 25%). 17,3% зафіксували суттєво вищий рівень думок про самоушкодження, а 46,9% розглядали отримання поранення як єдиний можливий вихід із позиції. Загалом понад два тижні на відновлення після замін потребують 60% бійців.

Головні стресори та логістика

Найсильнішим стресовим фактором виявилася відсутність питної води — 83% опитаних назвали це критичним. Відсутність логістики як критичний чинник зазначили 76% респондентів.

Серед інших факторів, які мають значний вплив на стан особового складу, військові вказали:

  • нерозуміння обстановки,
  • загиблі на позиції або поряд,
  • перебування наодинці,
  • погане облаштування позиції,
  • неможливість вийти з укриття,
  • відсутність зв’язку з командирами.

Причини затримки ротацій та рекомендації

Ротація перетворилася на складну бойову операцію, що вимагає розвідки, вогневого прикриття, транспорту та сприятливих погодних «вікон». Через це ротація конкурує за ті самі ресурси, що й безпосередні бойові завдання, і часто програє їм у пріоритетності; значна частка втрат особового складу відбувається саме під час переміщення, що стримує командирів від проведення замін.

Тривалість перебування визначають три чинники: наявність боєздатного резерву, тактичні умови на позиції та маршрутах до неї, а також свобода командира в ухваленні рішень. Відсутність стандартизованих оперативних процедур щодо оцінки позицій та дій у надзвичайних випадках призводить до того, що іноді бездіяльність стає безпечнішою за дію.

Відомство з залученням експертизи командирів різного рівня розробило проєкт «Протоколу оцінки позиції». За його допомогою оцінку можна буде проводити як регулярно, так і у разі надзвичайної події або загострення ситуації; проєкт уже презентований вищому командуванню та переданий на опрацювання.

Автор матеріалу
Анастасія Павлова
Журналістка

Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України — Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.

Залишити коментар