Дев’ять секунд тиші.
Коли Бен Янгс запитав, чи коли-небудь Льюїс Муді усвідомлював ризики, пов’язані з грою у регбі, його колишній партнер по команді спочатку зробив паузу, перш ніж відповісти. Було чимало аспектів для роздумів.
Муді грав пліч-о-пліч із Янгсом на найвищому рівні. За свою кар’єру він здобув 71 кап національної збірної Англії. Окрім цього, він брав участь у турне Британських та Ірландських Левів, а також здобував внутрішні та європейські титули у складі відомої своєю жорсткістю команди «Лестер».
Протягом усієї кар’єри Муді відзначався безкомпромісною відданістю грі. Його готовність ігнорувати біль і невгамовне бажання стикатися у жорстких зіткненнях принесли йому прізвисько «Божевільний Пес». В ігрові роки його, здається, турбував лише один ризик — що частка зусиль залишиться не вкладеною у прагненні перемогти.
Проте, озираючись назад, 47-річний спортсмен зізнається, що все було набагато складніше.
В ексклюзивному інтерв’ю для нового документального фільму BBC «Бен Янгс розслідує: Наскільки безпечне регбі?» Муді зазначає:
– Я усвідомлював небезпеки, які несе регбі, адже кожного тижня, а іноді й щодня, ти б’єшся з іншим гравцем.
– Був дуже свідомий ризиків травм та контузій, але вважав, що задоволення та радість від гри переважають над будь-якими негативами.
– Неймовірно любив те, чим займався, і був готовий знову стикатися з усіма труднощами заради цього.
Минулого року в Муді діагностували хворобу рухових нейронів (ХРН) — дегенеративне захворювання, яке викликає втрату м’язової функції. Схожу новину отримали й інші відомі регбісти.
– Легенда регбі-ліги Роб Беро пішов з життя у червні 2024 року.
– Шотландський інтернаціонал Додді Вієр та колишній гравець збірної Південної Африки Йост ван дер Вестхуізен також померли від цієї хвороби.
– Ед Слейтер, кар’єра якого у «Лестері» співпадала з роками Муді, припинив виступи в липні 2022 року після підтвердження захворювання на ХРН.
Наразі науково не доведено прямого зв’язку між регбі — незалежно від його виду — та хворобою рухових нейронів. Проте відомо, що елітні спортсмени у цілому мають більший ризик виникнення цієї недуги.
Вчені вважають, що під час інтенсивних фізичних навантажень у організмі знижується рівень кисню, через що пошкоджуються нервові клітини, що призводить до розвитку хвороби у людей з генетичною чи екологічною схильністю.
Незважаючи на це, Муді визнає, що сьогодні у свідомості громадськості регбі асоціюється з ХРН.
Він коментує:
– Мене це не засмучує.
– Легко подумати, що через те, що кілька відомих регбістів мали цю хворобу, гра у регбі підвищує ризик її розвитку. Але це не відповідає дійсності.
– Єдина визначена ознака зв’язку між захворюванням та спортом — це надмірна фізична напруга.
– Існують наукові дослідження, які вивчають ці взаємозв’язки. Якщо поспілкуватися з фахівцями в цій галузі, то вони скажуть, що причин розвитку ХРН багато, і жодна з них сама по собі не є вирішальною.
Таким чином, хвороба рухових нейронів залишається складним і багатопричинним медичним явищем, а питання безпеки у регбі продовжує викликати широкий резонанс серед гравців, уболівальників і науковців.
Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України — Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.
Цікаво, як це може вплинути на популярність регбі серед простих людей. Якщо такі легенди визнали ризики, це може змусити багато молодих спортсменів задуматись про збереження здоров’я. Звісно, регбі – це не тільки про ризики, але варто більше говорити про безпеку на полі. Що буде далі? Чи вплине це на розвиток регбі в школах?
Просто вражає, наскільки Льюїс Муді відданий регбі! Його готовність знову стати на лінію front line, незважаючи на ризики, вражає. Дуже шкода, що він страждає від хвороби рухових нейронів. Спорт — це неймовірно, але ризики теж величезні. Чи готові молоді спортсмени до таких викликів? 🏉